У цьому році сталася епохальна подія в житті нашої держави і народу: Україна підписала та ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої. В народі ця угода називається просто: «Угода про асоціацію України з ЄС».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ця Угода пройшла важкий шлях від швидких кроків по підготовці документу до повороту на 180 градусів, від перших виступів студентів на Майдані до мільйонних демонстрацій на її підтримку, від Революції Гідності до загибелі більше сотні учасників протестів, від анексії Криму до вторгнення російських військ на територію Східної України.
Ще ніколи міжнародна угода України та жодна з угод про вільну торгівлю у світі не створювалася в таких несприятливих умовах. Сім років дипломатичних переговорів. Сім років роботи десятків експертів у міністерствах і відомствах. Рішуче прискорення фінальної стадії переговорів навесні та влітку 2013 р. Незрозуміла, на перший погляд, зупинка уряду і його поворот на 180 градусів пізньої осені того ж року. Підписання політичної частини Угоди в березні і торгової частини – в червні ц.р. представниками вже нової влади. І, нарешті, ратификація Угоди Верховною радою України 14 вересня.
Юристи готуються до консультування клієнтів з питань європейського права, проводять численні конференції і круглі столи (інколи досить змістовні), шукають на ринку фахівців з європейського права та навіть почали звертати увагу на випускників юридичних шкіл зі спеціалізації «європейське право».
На наш погляд, у юридичної спільноти є шанс і обов’язок вшанувати усіх фахівців, які брали участь у створенні дійсно цивілізаційного документу, яким є Угода про асоціацію України з ЄС.
Не люблю хвалити політиків, але слід відзначити видатний внесок у справу укладання Угоди, особливо на останньому етапі, Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова. Вони наполегливо працювали над цим у складний час і під час війни.
Далі спробую навести список людей, які витратили, можливо, найбільше свого робочого і особистого часу, готуючи текст проекту Угоди під час переговорного процесу, роз’яснюючи зміст Угоди громадянам України на сотнях зустрічей по всій країні та в засобах масової інформації. Цікаво підкреслити, що майже всі вони закінчили Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Серед них: Валерій Пятницький (факультет кібернетики), Лана Зеркаль (юридичний факультет і Інститут міжнародних відносин), Тарас Качка (ІМВ), посол Костянтин Єлісєєв (ІМВ), народний депутат Борис Тарасюк (ІМВ).
Важливо підкреслити, що П. Порошенко (також закінчив ІМВ), В. Пятницький та Л. Зеркаль також раніше працювали в КНУ ім. Т. Шевченка, а Т. Качка зараз викладає два спеціальні курси на англомовній магістерській програмі «Регулювання міжнародної торгівлі» в ІМВ.
Вважаю, що не можна забути і участь міністра закордонних справ Павла Клімкіна, який був керівником офіційної делегації України на переговорах та виявив мужність і послідовність у ті місяці, коли уряд Азарова відмовився підписувати Угоду.
Ці люди реально є нашою «Європейською сотнею». Перебуваючи на різних посадах, часто отримуючи зовсім невелику зарплату чиновника, вони багато років виснажливо працювали над величезним проектом і досягли успіху для держави і всієї української нації. А українські юристи в результаті роботи саме цих людей отримали величезний обсяг професійної роботи принаймні на наступні 20 років.
Наскільки мені відомо, держава поки що ніяк не оцінила зусилля цих блискучих професіоналів. Українські юристи можуть першими оцінити роботу колег з «європейської сотні». І якщо для політиків довіра народу на виборах є головною нагородою, то інші учасники титанічної праці, пов’язаної з Угодою про асоціацію України з ЄС, заслуговують на визнання усіх юридичних громадських об’єднань. Чи не так?