Мінфін своїм законопроектом «Про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Законопроект) пропонує надати можливість автоматично реєструвати в ЄРПН податкові накладні (далі – ПН) або розрахунки коригування (далі – РК), реєстрація яких була зупинена, якщо відповідною комісією ДФС України не було своєчасно прийнято та надіслано платнику рішення, передбачене пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, з 01.07.2017 р. почала застосовуватися процедура зупинення реєстрації ПН/РК за наявності у платника ПДВ відповідного ступеня ризику, виявленого операційною системою під час здійснення ним спроби зареєструвати такі документи в ЄРПН. Для відновлення реєстрації ПН/РК платник подає до відповідної комісії ДФС письмові пояснення та пакет документів, які підтверджують реальність здійснюваної ним операції. Ця комісія повинна прийняти та надіслати платнику рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації заблокованої ПН/РК протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів. Водночас не передбачено будь-яких наслідків у разі порушенням комісією ДФС вищезазначеного строку. Таким чином, великий масив заблокованих ПН/РК знаходяться у підвішеному стані, оскільки необхідні документи для їх розблокування були подані, але будь-якого рішення з тих чи інших причин щодо їх реєстрації не було прийнято.
Таким чином, запропоновані Мінфіном зміни мали б вирішити ситуацію, яка склалася щодо цього питання, дозволивши реєструвати ПН/РК за так званим принципом «мовчазної згоди», тобто у разі відсутності протягом встановленого строку рішення комісії ДФС вважатиметься, що контролюючий орган погодився з позицією платника податків.
Однак таке рішення Мінфіну викликає двоякі відчуття. З одного боку, запропоновані зміни задовольнять платників податків, які через протиправне недотримання комісією ДФС строків не можуть зареєструвати заблоковані ПН/РК. З іншого боку, рішення нівелює мету запровадження цієї системи.
Так, серед масиву заблокованих ПН/РК перебувають також документи, які були сформовані за фіктивними операціями та які матимуть можливість бути зареєстрованими без будь-якої перевірки. Тоді постає запитання; «Навіщо запроваджувалася вся ця система?».
Очевидно, що ситуація, яка склалася у зв’язку з блокуванням податкових накладних/розрахунків коригування, вимагає якнайшвидшого розв’язання. Вирішення цієї проблеми, на нашу думку, має полягати в доопрацюванні Мінфіном критеріїв оцінки ризикових операцій, зменшивши кількість випадків блокування документів реального сектора економіки; в удосконалені програмного забезпечення, яке здійснює моніторинг ПН/РК, оскільки саме помилки в його роботі часто є причиною незаконного зупинення реєстрації відповідних документів. Проте працівники Мінфіну вирішили піти легшим шляхом, який не вирішує проблеми схемного податкового кредиту.
Нагадаємо, що Мінфін пропонує зміни щодо реєстрації податкових накладних, щоб спростити процедуру для бізнесу.
Міністерство фінансів розробило законопроект «Про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Як повідомляють у Мінфіні, найближчим часом законопроект буде поданий на розгляд Кабміну.
В чому суть?
З 01.08.2017 р. працює система автоматичного призупинення реєстрації ризикових накладних (п. 201.16 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України), яка покликана протидіяти податковим махінаціям та вимиванню коштів з бюджету через податкові схеми. Щоденно призупиняється реєстрація близько 0,4% податкових накладних, до яких потрапляють як фіктивні накладні, так і невелика кількість податкових накладних підприємств реального сектора економіки.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається Комісією ДФС та відповідно до закону надсилається платнику податку протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та поданих документів.
Проте чинними нормами Кодексу не передбачено жодних наслідків для платника податку у випадку, якщо Комісією ДФС не прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або не надіслано таке рішення платнику податку протягом 5-ти робочих днів.
Що дає законопроект?
Зазначений законопроект пропонує ввести чіткий строк (5 днів), відведений для надання рішення ДФС щодо блокування або реєстрації призупиненої податкової накладної платника. Якщо цей термін буде прострочено, податкова накладна автоматично буде зареєстрована. Таким чином, Комісія ДФС матиме більшу мотивацію швидко приймати відповідні рішення, тому що платник податку не повинен стати жертвою недостатньо оперативної роботи контролюючого органу.
Для максимальної ефективності роботи комісії ДФС до неї буде залучено додаткових фахівців, які зможуть оперативно розглядати призупинені накладні.
На внесенні цього принципового пункту до Закону №1797, яким передбачено запуск автоматичної системи припинення ризикових накладних, Міністерство фінансів наполягало ще під час його розробки у грудні 2016 р., але під час обговорення в парламенті ця норма була вилучена з фінальної версії Закону. Таким чином, проаналізувавши процеси роботи системи, Мінфін пропонує внести цю поправку з метою спрощення процедур для бізнесу.