Кожен рік у світі створюються тисячі нових комп’ютерних ігор, у які грають мільйони людей. А сам цей продукт є джерелом великих доходів для їх розробників, авторів, власників майнових прав на них та інших осіб, включаючи держави, які отримують відповідні податки. Згідно досліджень всесвітньо відомої аналітичної компанії Newzoo, у 2021 р. індустрія комп’ютерних ігор заробить по всьому світу $175,8 млрд, а в 2022 р. — більше $204 млрд.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Кількість спорів, пов’язаних з використанням комп’ютерних ігор і розпорядженням правами інтелектуальної власності на них, постійно збільшується, тому розробникам важливо розуміти, чим вони володіють, як це захистити і як з цього отримувати дохід. Розглянемо деякі особливості захисту прав інтелектуальної власності на комп’ютерну гру.
З чого починається гра
Комп’ютерна гра є одним з найбільш унікальних об’єктів інтелектуальної власності, оскільки охороняється і як єдиний об’єкт, і як сукупність об’єктів.
Захист прав можна умовно поділити на декілька етапів: створення (розробка) комп’ютерної гри, набуття прав на неї і будь-який спір, який виникає з приводу її використання. При цьому створення та набуття прав в одних випадках відбуваються одночасно, а в інших — з настанням певної події (правочину, реєстрації, затвердження тощо).
Саме на етапі створення комп’ютерної гри виникають права інтелектуальної власності на більшість об’єктів, які ця гра в себе включає. Різний час виникнення відповідних прав зумовлено тим, що частина з них підлягають захисту як авторське право, а частина — як об’єкти промислової власності.
Правила гри
У законодавстві України немає визначення такого об’єкта як «комп’ютерна гра», та за своєю суттю вона є різновидом такого об’єкта як «комп’ютерна програма». Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», комп’ютерна програма — це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах). Згідно п. 4 ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 18 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», комп'ютерні програми охороняються як літературні твори.
Авторські права на комп’ютерну гру та інші об’єкти, з яких вона складається, надають розробникам певні плюси у їх захисті:
- авторське право виникає з моменту його створення і не підлягає обов’язковій реєстрації державними органами;
- авторське право не обмежене кордонами держави та з моменту створення має міжнародний захист в абсолютній більшості країн світу;
- авторське право має тривалий строк дії (протягом життя автора та 70 років після його смерті).
Оформлення прав
Незважаючи на те, що авторське право не підлягає обов’язковій реєстрації, розробникам слід чітко розуміти, що для більш ефективного захисту оформляти права на нього все одно потрібно. Під оформленням мається на увазі реєстрація авторських прав у відповідних реєстрах, а також наявність підписаних договорів і угод, якими встановлюються умови створення того чи іншого об’єкта, умови передання майнових прав на нього, обсяг переданих прав та багато інших питань, які мають бути врегульовані під час передачі та використання об’єктів.
Якщо брати комп’ютерні ігри, то зазвичай їх розробниками виступають юридичні особи, які, у свою чергу, можуть замовити створення комп’ютерної гри та інших об’єктів, з яких вона складається, в інших фізичних чи юридичних осіб. На частину об’єктів, які використовуються в комп’ютерній грі, розробник може придбати права на їх використання на підставі ліцензії.
У зв’язку з тим, що інтелектуальна власність нематеріальна, важливо юридично вірно задокументувати перехід майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності до розробника. Замовлення створення певних об’єктів може здійснюватися на підставі угод цивільно-правового характеру або трудових договорів.
Цивільним кодексом України та ЗУ «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що майнові авторські права на твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і роботодавцем, належать автору та роботодавцю, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, у трудовому договорі дуже важливо максимально детально прописати всі умови створення та переходу прав.
Крім трудового договору, важливо, щоб з інших документів по підприємству (наказів, розпоряджень, інструкцій тощо) розробника вбачалося, що:
- створення об’єктів інтелектуальної власності входить в обов'язки працівника;
- працівникові давалося завдання на створення конкретного об'єкта;
- працівник отримав авторську винагороду, якщо договором не передбачено, що винагорода входить у заробітну плату;
- працівник передав права на об'єкт роботодавцю (це оформляється актом прийому-передачі).
У випадку з договором цивільно-правового характеру потрібно, щоб з нього було чітко зрозуміло, розробку якого об'єкта замовлено, у які строки, який обсяг прав переходить, який розмір авторської винагороди та інше, а також має бути додане технічне завдання, яке містить максимально детальну інформацію щодо створюваного об’єкта. Після виконання договору складається акт з додатком про результати роботи.
Найбільш популярним та необхідним об’єктом промислової власності у світлі захисту прав на комп’ютерну гру є реєстрація торгової марки. Як торгову марку можна зареєструвати назву гри, назву чи ім’я будь-якого її персонажа й інші позначення, які, на думку розробника, можуть принести дивіденди у разі їх використання. На відміну від авторського права, права на торгові марки набуваються виключно у випадку їх реєстрації і діють з дати подання заявки на них.
А тому
Підбиваючи підсумки, відзначимо, що права інтелектуальної власності на комп’ютерну гру необхідно захищати комплексно. На практиці порушення відбуваються не на всю гру, а, наприклад, на один або декілька її персонажів, графічних елементів тощо. У випадку належно оформленого набуття прав на такі об’єкти, необхідно буде доводити тільки порушення прав саме на ці об’єкти, а не досліджувати програмний код самої гри.
Ми в «Ілляшев та Партнери» радимо при набутті прав на комп’ютерну гру проконсультуватися з юристами, які спеціалізуються у цій сфері та допоможуть визначити найбільш придатні механізми охорони на кожен з об’єктів комп’ютерної гри. Хотілося б зазначити, що зі світової судової практики та справ, які супроводжувала команда інтелектуальної власності ЮФ «Ілляшев та Партнери», вбачається, що у будь-якому спорі в найбільш вигідній позиції буде особа, яка більш комплексно захистила права на свої об’єкти.