14–15 квітня у Софії (Болгарія) проходила Друга Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи. Не випадковість, радше спланований крок організаторів — МЗС України та Болгарії за підтримки Центру оборонних стратегій, — відкрити роботу заходу саме у 10-у річницю початку на території України Антитерористичної операції та другу річницю знищення крейсера «Москва». Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! «Від першого наказу на постріл по російським підрозділам до потоплення флагманського корабля російського Чорноморського флоту». Часовий відрізок з 2014 до 2022 рр. організатори саме так охарактеризували для учасників конференції — представників урядів, українських і міжнародних відомств та організацій. Як поводитись з поганим сусідом? Одну з перших дискусійних панелей присвятили морській безпеці в Чорноморсько-Азовському регіоні. Модератор — голова правління аналітичної організації «Центр оборонних стратегій» Андрій Загороднюк висловився, що союзники України мають взяти до уваги 1856 рік, коли російська імперія капітулювала у трирічній Кримській війні. Відповідно до підписаного у Парижі мирного договору, росію позбавили права мати на Чорному морі військовий флот, фортеці й прибережні арсенали. У такий спосіб поводитися з поганим сусідом маємо й нині, впевнений колишній міністр оборони України, — утім, звісно, вже після деокупації півострову. Поки що ж, погодились інші учасники дискусії, Чорноморський регіон став наочним прикладом гідної асиметричної відповіді на агресію. «Третина ворожого флоту — або на дні, або на ремонті, або закрита на базах. Все це завдяки використанню Україною дронів, ракет протикорабельних та інших типів. Класичний флот зрештою відіграє незначну роль у асиметричній відповіді на агресію. Проте не втрачатимуть значення інші традиційні засоби ураження противника на ділянках його домінування, зокрема, це торпеди та міни», — доповнив екскомандувач Військово-Морських Сил ЗСУ Ігор Воронченко. У своєму виступі на безпековій конференції в Софії постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева закцентувала, що російська федерація використала свої збройні сили в Чорному морі також для морської блокади як елемента економічного тиску. «росія атакує портову інфраструктуру та цивільні вантажні судна, перешкоджаючи свободі судноплавства, що загрожує глобальній продовольчій безпеці», — зазначила вона, додавши статистику: від початку повномасштабного вторгнення вісімнадцять іноземних торговельних суден зазнали атак в українських портах, два із них потонули. Стратегії реагування на існуючі загрози на морі Серед іншого учасники панельної дискусії виокремили: боротьбу з російськими підводними човнами, які є ракетоносіями; можливість прикриття українських чорноморських портів куполом по типу ізраїльського «Залізного купола»; зменшення можливостей рф використовувати власні чорноморські порти для атак по Україні. «На мій погляд, ми маємо розширити зону, яка би забороняла рф нарощувати зусилля як з Каспійського моря, так і з інших судноплавних шляхів на материковій частині країни. Там є вирішальні точки, які потребують подавлення. Це відповідне придушення комунікаційних шляхів, логістики, певних технологій, які дозволяють росії просуватися в будівництві нових засобів ураження і бойових систем тощо», — висловився Ігор Воронченко. Про те, що на наших очах формується нова природа ведення війни, говорив під час панельної дискусії маршал Королівських ВПС Великої Британії у відставці Едвард Стрінгер. «Якщо чітко продумаємо, як новітні технологічні рішення можна використати в Чорноморському регіоні задля проведення успішної боротьби з російським флотом, то це вже потрібно робити», — впевнений він. Едвард Стрінгер додав, що ситуація на морі дуже змінилася, держави вже не будують великотоннажні судна, щоб мати потужний флот. Основу флоту тепер складають технології. Не дати росії перемогти Головною метою безпекової конференції під егідою Кримської платформи є підтримання фокусу уваги до України, нагадування про необхідність допомагати Україні на шляху повернення її до міжнародно визнаних кордонів. Тому наступного дня в рамках Другої Чорноморської безпекової конференції міжнародної Кримської платформи відбулося обговорення майбутнього для регіону якраз на військово-політичному рівні. Як наголосив президент міжнародного безпекового форуму у Галіфаксі (Halifax International Security Forum, Канада) Пітер Ван Прааг, зараз відбувається глобальна без перебільшення війна, де Україна — на західному фронті, Ізраїль на південному, та існує (поки що як заморожений) конфлікт на Тайвані. «Якщо ми хочемо уникнути конфлікту в Азії і локалізувати конфлікт на Близькому Сході, нам треба не дати росії перемогти Україну», — вважає він. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба скористався нагодою виступити на конференції, щоб вкотре звернутися до союзників. «Наполягаємо на передачі систем Patriot та новітнього озброєння. Ще раз наполегливо прошу всіх партнерів прийняти надзвичайні і рішучі кроки, адже українські повітряні сили захищають не лише українське небо. Вони також захищають від російських ракет Молдову, Румунію та Польщу. Підтримайте українські повітряні сили так швидко, як це можливо, а разом з тим — регіональну та глобальну стабільність», — зауважив він. З огляду на це, один із спікерів Чорноморської безпекової конференції зазначив, що принаймні нижню планку в 2% від власного ВВП задля допомоги Україні зобов’язані виконувати всі країни-члени НАТО. А міністр національної оборони Литовської Республіки Лаурінас Кащюнас зазначив — попри те, що Литва підписала договір про виділення певної суми з ВВП на безпеку та оборону України, є, каже, «відчуття, що цього недостатньо». «Ми будемо далі продовжувати свої зусилля. Україні досі бракує озброєння, оборонної техніки», — сказав він. Стосовно заяв представників країн, які вже приймали та приймають нині Чорноморську безпекову конференцію та є сусідами України — Болгарії та Румунії (в Бухаресті конференція проходила торік — ред.). Міністр оборони Республіки Болгарія Атанас Запрянов чітко наголосив, що «підтримка України залишиться так довго, щоб виграти війну. Це залишається у фокусі оборонної політики під час мандату нашого уряду». Очільник оборонного відомства Болгарії поінформував про рішення встановити системи протиповітряної оборони в болгарських чорноморських портах та розгорнути в Болгарії багатоцільову бойову групу НАТО, поступово доводячи її до рівня бригади. «Крок є нашим внеском в укріплення Альянсу», зазначив Атанас Запрянов. Зі свого боку державна секретарка Міністерства закордонних справ Румунії Ана Крістіна Тінка у своєму виступі зосередилась на наочному впливі війни росії проти України. Днями, розповіла вона, поблизу румунського узбережжя вчергове виявили морську міну, а раніше — у березні — на території Румунії знайшли уламки російських «шахедів» як наслідок атаки на українське Подунав’я. З позитивного спікерка назвала кількість українського збіжжя, яке перетнуло українсько-румунський кордон, — понад 36 тисяч тон. Про те, що у Румунії дислокована одна із нових багатонаціональних бойових груп НАТО (йдеться принаймні про понад 2 тисячі військовослужбовців США) нагадав у відеозверненні до учасників безпекової конференції в Софії державний секретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен. Конвенція Монтре — непорушна для Туреччини Кілька разів упродовж дводенної конференції її учасники згадували Конвенцію про Чорноморські протоки (Конвенції Монтре 1936 р.) — документ, що регулює безпосередньо режим торговельного судноплавства, а опосередковано — військового судноплавства в Чорному морі. Наприкінці лютого 2022 року Туреччина заборонила прохід російських військових кораблів у Чорне море відповідно частини 2 ст. 19 Конвенції Монтре. Тоді це було своєчасне рішення, завдяки якому в Середземному морі залишились, не потрапивши до Чорного, 13 військових кораблів та 5 допоміжних суден чотирьох флотів російської федерації, зокрема ударні ракетні фрегати, ракетний корвет, два великі протичовнові кораблі та дві субмарини. Спікер від Туреччини — генеральний директор з питань міжнародної безпеки МЗС Турецької Республіки Басат Озтюрк — висловив на конференції думку, що дія Конвенції Монтре не обмежує нинішній потенціал союзників України, а навігацію російських кораблів — навпаки, обмежує. Утім, тут варто нагадати, що передані Україні Великою Британією два мінні тральщики дістатися до Чорного моря поки не можуть саме через обмеження Конвенції Мотре. І Туреччина в цьому питанні навряд чи піде на поступки союзникам по НАТО. Натомість Басат Озтюрк наголосив, що прийшов час забезпечити функціонування стратегії підтримки стабільності у Чорноморському регіоні, яку розробили в НАТО. «Ми багато чули про цю стратегію. Давайте врешті-решт запровадимо її», — підкреслив він. * * * Усі без перебільшення виступи в Софії протягом двох днів були наповнені словами підтримки України у війні з росією. Але як скоро правильні слова зможуть перетворитися на корисні справи, від яких залежить не просто безпека — саме існування України як держави? Питання наразі без відповіді.
16 квітня 2024, 18:36