11 липня 2017, 11:51

Чи може термін реєстрації податкової накладної бути предметом камеральної перевірки?

Опубліковано в №29-30

Ігор Масякін
Ігор Масякін «TaxLink, платформа податкових знань» юрист-аналітик

Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у своєму рішенні від 08.06.2017 р. у справі №808/3276/15 зазначив, що складання акту камеральної перевірки платника ПДВ із посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування є безпідставним.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Відповідно до обставин аналізованої справи, податковою було проведено камеральну перевірку платника податків і встановлено, що платник податків не зареєстрував податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН протягом 15-ти днів, наступних за датою їх виписки. Контролюючий орган надіслав платнику податків акт про результати камеральної перевірки, який останній вирішив оскаржити.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, ВАСУ вкотре зауважив, що платник податків не може оскаржити акт податкової перевірки, оскільки такий акт, як і викладені в ньому висновки, не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків.

Водночас ВАСУ надав висновок стосовно доцільності складання Акту камеральної перевірки з посиланням на таку підставу як порушення терміну реєстрації податкової накладної або розрахунків коригування у ЄРПН.

Варто зауважити, що відповідно до пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (далі – ПК України), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій).

П. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. №165, визначено, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується):

  • у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності – акт про результати камеральної перевірки;
  • у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами органів доходів і зборів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено», вказує дату проведення камеральної перевірки та ставить підпис.

Після впровадження у промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному вигляді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до п. 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з ПДВ, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 р. №522, результати камеральної перевірки оформлюються актом у разі:

  • встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та, відповідно, зменшення (збільшення) суми від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ;
  • відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Відтак, вирішуючи питання про правомірність проведення камеральної перевірки платника податків, Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначивши, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які можуть буди досліджені під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки; до такого переліку порушень не належить порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, за позицією суду контролюючий орган безпідставно склав акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних, що є підставою для визнання дії контролюючого органу зі складання вищезазначеного акту протиправними.

Звісно, таке рішення суду не має преюдиційного характеру, проте зазначений вище висновок ВАСУ вартий уваги та може бути корисним для використання під час вирішення аналогічних спорів. При цьому варто звернути увагу, що у такому випадку оскарженню підлягає не акт камеральної перевірки, а саме рішення контролюючого органу, яке тягне за собою юридичні наслідки для платника податків, або ж дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Крім того, у судовій практиці зустрічаються випадки, коли суди визнають факт порушення прав платника податків, якщо контролюючий орган не приймає ні рішення, ні довідки за результатами перевірки, оскільки це ставить суб’єкта господарювання у правову невизначеність. Зокрема, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 р. у справі №2а-7276/12/2670 зазначено, що такі дії контролюючого органу не лише зачіпають законні інтереси платника податку, але й позбавляють його можливості оскаржити акт чи визнати його незаконним.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати