Міноритарні акціонери – один з основних важелів управління акціонерним товариством. Отже, важливо зробити все, щоб мінімізувати ризики конфліктних ситуацій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нещодавнє рішення Люксембурзького окружного суду, яким було відхилено позов групи міноритарних акціонерів до Kernel Holding S.A. та її основного акціонера Namsen Limited щодо призупинення рішень ради директорів про випуск акцій у 2023 році, нагадало проблему української системи корпоративного управління. Якщо міжнародні холдинги стикаються з незадоволенням міноритаріїв, які не можуть вирішити в позасудовому порядку, то що вже говорити про українські бізнеси.
Міноритарні акціонери часто мають обмежений вплив на прийняття ключових рішень через концентрацію повноважень в руках мажоритаріїв. Також недостатність прозорості розкриття інформації та захисту прав дрібних інвесторів призводять до ескалації корпоративних суперечок.
Коли виникають конфлікти?
Початок повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року спричинив суттєві зміни в бізнес-середовищі. Початкове паралізування бізнесу, мобілізація та відновлення ділових відносин викликали як необхідність адаптації, так і появу спроб незаконного захоплення корпоративних прав. Під впливом міграції, перерозподілу бізнесу (продаж, спадкування, незаконна зміна власників) та зловживань, спрямованих на затягування або ухилення від виконання зобов’язань, зросла активність корпоративних суперечок.
Міноритарні акціонери можуть відігравати двояку роль у таких корпоративних конфліктах. З одного боку, як захисники своїх прав, вони ініціюють судові позови з метою зупинення рішень, які, на їхню думку, порушують їх інтереси. Таким прикладом може слугувати обʼєднання міноритарних акціонерів ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», які не погодилися з визначеним управителем для заарештованих корпоративних прав через численні порушення у процедурі його призначення, і це змусило АРМА погодитися на новий конкурс.
Такі позови слугують сигналом для компанії, що її внутрішні процедури та механізми розкриття інформації потребують удосконалення.
З іншого боку, міноритарні акціонери інколи можуть використовувати свої судові звернення як інструмент впливу у внутрішніх суперечках. При корпоративному рейдерстві міноритарії можуть діяти як ініціатори незаконних дій, спрямованих на зниження вартості компанії або примусовий вихід з бізнесу інших акціонерів. В окремих випадках вони використовують свої позиції для отримання вигоди шляхом незаконного відчуження часток у статутному капіталі. Такі дії часто супроводжуються підробкою документів, маніпуляціями з процедурами скликання і проведення засідань загальних зборів і затягуванням судових процесів. Наприклад, позов компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited до держави Україна. Три кіпрські офшорні компанії (міноритарні акціонери ПАТ «Укрнафта») подали позов до Стокгольмського арбітражу з вимогами 2 млрд дол. США у рахунок втрачених дивідендів, 932 млн дол. США – штрафних санкцій і 1,68 млрд дол. США – через втрату вартості акцій. Підставами для позову називалися: експропріація газу, видобутого «Укрнафтою» або покупка такого газу за заниженими цінами з боку НАК «Нафтогаз України» впродовж декількох років; зміна корпоративної структури Укрнафта в результаті зміни кворуму для проведення загальних зборів акціонерів з 60% до 50%; відсторонення осіб, призначених інвесторами, від управління Укрнафтою; збільшення рентної плати за використання надр.
Такі внутрішні конфлікти, назвемо це так, насамперед небезпечні для публічних компаній з іноземними інвестиціями. На вартість таких компаній впливає думка зовнішніх інвесторів. Якщо в такій компанії наявний корпоративний спір і в судовому реєстрі присутні справи, пов’язані з поділом майна компанії, це безпосередньо може вплинути на утримувачів акцій, спонукаючи їх до продажу своїх часток.
Механізм запобігання конфліктам із міноритаріями
Запобігання конфліктам між мажоритарними та міноритарними акціонерами є ключовим аспектом корпоративного управління, що забезпечує стабільність і розвиток акціонерного товариства. Основні механізми врегулювання таких конфліктів передбачені законодавством та можуть бути додатково закріплені у статуті компанії та договорах між акціонерами. Розглянемо основні:
1. Чітке визначення прав акціонерів
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» (далі – Закон про АТ) міноритарні акціонери – власники як простих, так і привілейованих акцій – мають визначений обсяг прав, зокрема:
● Участь в управлінні товариством (ст.ст. 25, 26 Закону про АТ).
● Отримання дивідендів у передбаченому законом та статутом порядку.
● Отримання інформації про господарську діяльність (ст. 25 Закону про АО).
● Переважне право на викуп нових емісій акцій (ст. 27 Закону про АТ).
Чітке дотримання цих норм запобігає ситуаціям, коли мажоритарні акціонери можуть штучно обмежувати права міноритаріїв.
2. Договір між акціонерами
Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонери можуть укладати договір, який визначає порядок реалізації корпоративних прав. Цей договір може містити зобов’язання щодо узгодженого голосування, обмежень у відчуженні акцій, а також порядок розв'язання спірних питань. Договір має бути розроблений із залученням незалежних фахівців і визначати такі процедури вирішення суперечок, які дозволять уникнути тривалих судових процесів. Такий механізм дозволяє уникати непорозумінь та зловживань у процесі прийняття корпоративних рішень.
3. Незалежні інструменти контролю
Актуальним є посилення ролі незалежних аудиторів та створення спеціальних комітетів для моніторингу діяльності ради директорів. Рішення, прийняті за участю незалежних експертів, гарантують, що інтереси міноритаріїв враховуються нарівні з мажоритарними, що сприяє зниженню ймовірності конфліктів.
4. Використання безвідкличної довіреності
Закон про АТ (ст. 26-2) передбачає можливість видачі безвідкличної довіреності на здійснення корпоративних прав. Це дозволяє міноритарним акціонерам делегувати свої голоси заздалегідь визначеній особі, що може бути ефективним механізмом захисту їхніх інтересів у випадках, коли існує ризик тиску з боку мажоритаріїв.
5. Вимоги до кворуму та голосування
Для ухвалення рішень, що зачіпають права міноритарних акціонерів (наприклад, зміни до статуту або розміщення привілейованих акцій із новими правами), закон встановлює особливі вимоги:
● Голосування проводиться окремо за класами акцій (ст. 26).
● Для ухвалення рішень може знадобитися понад 75% голосів акціонерів відповідного класу.
● У разі порушення процедур рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку.
6. Судовий захист та оскарження рішень
Міноритарні акціонери можуть звертатися до суду у випадках порушення їхніх прав, зокрема якщо рішення зборів суперечить закону або статуту товариства. Додатково ст. 26-1 Закону про АТ передбачає можливість визнання недійсними угод, укладених із порушенням договору між акціонерами.
Ну і наостанок: щоб уникнути корпоративних конфліктів і підтримувати здоровий бізнес-клімат, компаніям варто діяти на випередження та бути відкритими для усіх акціонерів. Відкритість у корпоративному управлінні — не просто модний тренд, а запорука довіри акціонерів і партнерів. Впровадження цифрових платформ для регулярного оприлюднення фінансової звітності, рішень ради директорів і ключових подій дозволяє всім зацікавленим сторонам отримувати релевантну інформацію вчасно та без вибірковості. Це не тільки мінімізує ризик конфліктів через нерівний доступ до даних, а й зміцнює репутацію компанії. До речі, згідно з останніми дослідженнями IFRS, компанії, які застосовують цифрову фінансову звітність, демонструють кращу прозорість та привабливість для інвесторів.
Правила гри мають бути чіткими, справедливими та зрозумілими для всіх учасників бізнес-процесу. Саме тоді компанія працюватиме стабільно, без зайвих судових тяганин і з максимальною довірою з боку інвесторів.