Вчора, 23 травня, літак авіакомпанії Ryanair, що летів за маршрутом Афіни – Вільнюс, розвернувся, не долетівши 30 км до кордону Білорусі з Литвою, і змушений був екстрено сісти в Мінську. Через бомбу на борту, якої там не виявилося. Зате в Мінську був знятий з цього літака і тут же затриманий редактор опозиційного телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Дії Білорусі прямо порушують положення Чиказької Конвенції"
Що ж це було? Глава авіакомпанії Ryanair Майкл О’Лірі вважає, що «це був випадок державного викрадення літака, державного піратства». За його словами, на борту були присутні співробітники КДБ, які також зійшли в Білорусі (кілька людей з цього рейсу й справді залишились у Мінську).
О’Лірі додав, що не може детальніше прокоментувати інцидент, тому зараз ним займається ЄС і НАТО.
Зі свого боку в Білорусі вже створили комісію з розслідування затримання літака. Незабаром обіцяють оприлюднити обставини. Також в Белаеронавігаціі сказали, що давали рекомендації екіпажу судна і диспетчери не могли погрозами примушувати посадити літак.
Залишимо осторонь політичну складову цього інциденту та спробуємо зрозуміти, чому так сталося.
Випадки примусової посадки літака на вимогу спецслужб непоодинокі. Наприклад, у лютому цього року українські правоохоронці посадили чартерний літак «Відень-Дніпро» в аеропорту «Бориспіль» для затримання колишнього першого заступника голови правління ПриватБанку Володимира Яценка. Але це був чартерний рейс, а не рейсовий.
Отже, чи можна примусити до розвороту й екстреної посадки цивільний літак, який нічого не порушує і невдовзі покине повітряний простір країни, де його хочуть посадити?
Так, диспетчер може дати таку вказівку. Літак, що знаходиться в повітрі, користується правом екстериторіальності, на ньому діють закони країни його реєстрації, але поки він знаходиться в повітряному просторі іншої держави, він повинен виконувати вказівки з землі. Примусити до посадки його може і військовий літак, є низка маневрів, є відповідні команди: «слідуй за мною», у випадку загрози може з’явитися військовий літак – винищувач, який підлітає до цивільного і показує йому борт з ракетами, тобто демонструє готовність застосувати зброю. Він може зробити маневр – перетнути курс цивільного літака.
До речі, якщо надійшло повідомлення, що на борту бомба, то підняти винищувач – це нормальна практика контролювання польоту такої повітряної керованої «бомби».
Що робити, коли влада країни, над якою летить «борт», повідомляє, що надійшло повідомлення про бомбу. Чи є це приводом для того, щоб дати вказівку літаку розвернутися?
У випадку з цим рейсом командиру повітряного судна (КПС) не вистачило лише 2 хвилини – і проблема з «бомбою» вже була б литовською. Важко уявити, що саме білоруський диспетчер, який чітко бачить, що літак, який за 120 секунд покине зону його відповідальності, буде вимагати розвернутися і прямувати до Мінську. Це, м’яко кажучи, нелогічно. Але у будь-якому випадку остаточне рішення приймає КПС. Адже саме він відповідає за все, що відбувається на борту.
Що ж могло статися, аби змусити розвернутися льотчика, якому до кордону повітряного простору Білорусі залишалося 30 км? Відповіді на це можуть дати лише командир екіпажу і підтвердити його «чорні скриньки».
У цьому випадку, Білорусь чомусь захотіла, щоб повітряна керована бомба прилетіла саме до них. І за допомогою винищувача, повідомлення про «мінування», «бійки на борту співробітників КДБ» (яка чи то була, чи то ні) зробила все для того, щоб це трапилось.
Усе це й справді нагадує звичайне піратство. Повітряне. Про що й говорять зараз багато профільних експертів. Тобто під загрозою застосування зброї пірати зупиняють судно (у цьому випадку повітряне) задля отримання якихось цілей або цінностей. У нашому випадку – Романа Протасевича.
Яким чином діє міжнародне право? ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) серйозно занепокоєна явною вимушеною посадкою рейсу Ryanair і його пасажирів, що може суперечити Чиказькій конвенції. «Ми сподіваємося, що більше інформації буде офіційно підтверджено зацікавленими країнами і операторами», – сказано в її заяві.
Питання в тому, що зацікавлених «осіб і операторів» у цій історії набагато більше, ніж ми очікуємо. Але прецедент створено і треба шукати відповідь на питання: «Як діяти далі усім авіакомпаніям, які користуються міжнародним повітряним простором?».
Це треба зробити, щоб не довелось шукати відповідь на більш страшне питання: «Якби пілот Ryanair не розвернувся, білоруський військовий льотчик справді б його збив?».