 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Недавно наш президент Петро Порошенко і представники Євросоюзу підписали Угоду про асоціацію України з ЄС. На разі очікуємо її ратифікації і введення в дію. А поки що весь український бізнес завмер в очікуванні, що зміниться після набрання чинності цим документом. Про те, на які сфери бізнесу останній вплине найперше, чого очікувати від Угоди про асоціацію України з ЄС експортерам та як українським товаровиробникам пройти стандартизацію Євросоюзу «Юридичній газеті» розказав Сергій Козьяков, доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Керуючий партнер адвокатського об’єднання «Сергій Козьяков і Партнери»
– Пане Сергію, роз’ясніть, будь ласка, що означає для України підписання і ратифікація економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС?
– Можу відзначити декілька складових відповіді на це запитання. По-перше, це юридична складова – завершення багаторічного процесу переговорів і процедури підписання великого документу, в якому трохи більше тисячі сторінок. По-друге, Україна найближчим часом повинна ратифікувати цей документ, щоб він набрав чинності. По-третє, необхідно затвердити та почати виконання плану імплементації Угоди.
Насправді необхідно оцінювати весь документ в комплексі. Сама по собі економічна частина Угоди про асоціацію з ЄС – це чисто технічний, я би сказав, бухгалтерський документ, але разом з першою, політично-правовою частиною вона складає для нас один з найбільш важливих міжнародно-правових документів, стороною яких є Україна. Я згоден з урядовим уповноваженим з питань європейської інтеграції Валерієм Пятницьким, що ця Угода є цивілізаційним документом.
– Аналізуючи зміст Угоди – на які сфери бізнесу вона найперше вплине?
– Цей документ стосується цілого ряду важливих галузей економіки. Серед них я назвав би, перш за все, сільське господарство, енергетику та сферу послуг. Але поряд з цим не можна забувати і про загальні політико-правові речі. Не слід відділяти другу, економічну частину угоди від першої, оскільки вона включає питання, пов’язані з правовим регулювання підприємницької діяльності в цілому. Навіть якщо забути про мита, що стануть нульовими чи знизяться до просто умовних розмірів, починають діяти інші дуже серйозні правила.
Наприклад, досить багато місця в Угоді в цілому приділено діяльності антимонопольного відомства та розвитку конкуренції в цілому. Це не лише питання діяльності монополій, а й, наприклад, така важлива частина роботи антимонопольних відомств в Європі взагалі і Антимонопольного комітету України зокрема, як державна допомога. Важливо також, що статус підприємств, які засновані українськими інвесторами в Європі, прирівнюється до статусу підприємств, заснованих європейськими інвесторами. Це означає можливість спрощених процедур влаштування на роботу для українських менеджерів таких підприємств порівняно з тим, який існує сьогодні.
– Чого очікувати від Угоди про асоціацію України з ЄС експортерам?
– Для експортерів важливо, що відкривається гігантський, найбільший у світі ринок для експорту наших товарів. До речі, ми весь час говоримо про товари, в першу чергу сільськогосподарські, машинобудування та ін., та забуваємо, що послуги також можуть експортуватися. І постійно чуємо апокаліптичні заяви, що помре та чи інша галузь. Я особисто вважаю, що якщо якась галузь помре тільки тому, що для нас відкрився ринок Європи, то вона померла би й так.
У якості прикладу можна згадати автомобільну галузь в Україні, що помирає вже багато років. Фантастичні пільги, які були їй надані з кінця 90-х років минулого століття і в десятих роках поточного, не допомогли вітчизняним автомобілебудівним підприємствам завоювати хоча б на український ринок. Вони не змогли конкурувати з більш вдалими виробниками – наприклад, китайськими, не кажучи вже про німецьких, японських чи американських. На жаль, китайці більш ефективно працюють з результатами автомобільного виробництва на українському ринку.
Інший приклад – сільське господарство. Скільки було панічних прогнозів у зв’язку зі вступом України в СОТ? Дехто був переконаний, що через це наше сільське господарство буде просто вбито. Проте з 2005 р. обсяги виробленої сільгосппродукції збільшилися в рази, і на сьогодні наша сільгосппродукція чудово себе почуває по всьому світу, в т.ч. на європейських ринках. Зараз вона повинна себе почувати ще краще, оскільки за рахунок мит наші сільгоспвиробники будуть економити значні суми, які потрібні їм для розвитку виробництва. Те саме можна сказати і про виробників продуктів харчування.
Якщо згадати легку промисловість, то вона в нас померла в цілому, на рівні великого виробництва, ще в першій половині 90-х років. І причиною цього була не асоціація з ЄС, а, перш за все, імпорт дешевої китайської продукції. Потім ця галузь у нас частково відродилася на рівні малих виробництв, а зараз уже є кілька регіональних центрів легкої промисловості, наприклад, в Одеській, Харківській, та інших областях, де багато одягу виготовляється за схемами на давальній сировині (це коли сюди завозяться лекала, тканина, фурнітура, шиється прекрасний одяг і відправляється далі, в т.ч. в Європу та США).
– Як українським товаровиробникам пройти стандартизацію Євросоюзу?
– Для цього слід підготувати відповідні регламенти виробництва, налагодити, якщо потрібно, поставки сировини необхідної якості, і виготовляти продукцію. А далі по ланцюжку.
Якщо, наприклад, взяти виробництво молока, то європейський стандарт передбачає увагу до корови, починаючи з моменту, коли вона народилась. Їй на вухо чіпляють кліпсу і постійно утримують її в умовах, які також відповідають певному стандарту. І доїти її слід згідно зі стандартами. А з моменту, коли корову доять, до моменту упаковки молока руки людини торкатися цього молока не можуть – має бути автоматика. Плюс максимальні вимоги до гігієни. Все це має бути прописано в протоколах, регламентах і постійно перевірятись. Це якщо говорити про продукти харчування – щодо них в Європі дійсно дуже високі вимоги, бо там слідкують за здоров’ям людини.
До речі, і в Росії вимоги до якості продуктів набагато вищі, ніж в Україні. Коли я прочитав, що після анексії Криму Росією раптом виявилося, що вироблене в Криму вино не відповідає стандартам РФ і тепер буде називатись «винним продуктом», в мене виникло запитання: «А що ж ми тоді пили? Чому ми споживали напій, який у нас називається вином, а в Росії не дотягує до стандартів цього напою, оскільки там вони більш жорсткіші?» Так само, коли йде мова про українські тверді сири, в яких є домішки, що недопустимі в Росії, ми розуміємо, що з цими домішками ми їмо цей так званий сир тут. Це вже питання захисту здоров’я нашого населення, тобто кожного з нас.
– Якщо порівняти Угоду про асоціацію України з аналогічними документами, що були підписані Євросоюзом з іншими країнами, чи є між ними якісь істотні відмінності?
– Угода про асоціацію України з ЄС – це вид регіональної торгової угоди. Взагалі дослідники називають до 5 видів таких угод. Їх можна класифікувати в залежності від глибини кооперації та інтеграції. У нашій Угоді є політична та правова складові. Це порівняно новий вид угод, що підписуються Євросоюзом з окремими країнами. Є й інші угоди Європи про асоціацію з країнами з інших частин світу – наприклад, дуже якісна європейська угода з Південною Кореєю, що набрала чинності за рік до підписання Угоди про асоціацію Україною.
До речі, Україна вже підписала угоду про зону вільної торгівлі з Європою – це відома ЄФТА, Угода з Європейською асоціацією вільної торгівлі, в яку входять не останні країни Європи – Норвегія, Ісландія, Люксембург і Швейцарія. Цікаво, що свого часу ініціатором та фундатором цього об’єднання була Англія, та згодом вона вийшла з нього і вступила в Європейський союз. Але ЄФТА існує, причому об’єднання держав, які є сторонами цієї угоди, дуже потужне і глибоке. Це об’єднання політичне на міждержавному рівні і економічне всередині країн.
До речі, угоду з ЄФТА Україна ратифікувала ще в 2013 р. Зверніть увагу, що шуму навколо цього не було, бо там всі проблеми вирішуються прагматично, я б сказав, технократично. Для нашої економіки це вже був такий собі «пробник», і нічого страшного не сталось. Тож і тепер нічого страшного не станеться.
– Чи веде Угода про асоціацію України з ЄС до членства в Євросоюзі?
– Ні, в Угоді цього не написано. Так само, як там нічого не сказано про безвізовий режим.
– Проясніть, будь ласка, ситуацію з законодавством після ратифікації Угоди про асоціацію. Яка частина європейського законодавства стане невід’ємною частиною українського?
– Для того, щоб в Україні діяли іноземне законодавство чи норми міжнародного права, необхідно дотриматись певних процедур згідно закону «Про міжнародні договори України». У зв’язку з цим європейське законодавство стане чинним у нас лише після процедур введення його в силу на території України.
Для нас будуть діяти, перш за все, прийняті в Європейському союзі регламенти, що стосуються дотримання якості товару, процедур, котрі необхідно виконувати для того, щоб наші товари, послуги можна було експортувати в Євросоюз. Також в Україні будуть діяти правила, що стосуються, наприклад, енергетики, забруднення навколишнього середовища. Таких документів досить багато, можливо, більше сотні вже зараз.
– Як Ви вважаєте, скільки часу потрібно, щоб ці документи набрали чинності в Україні?
– В тексті Угоди прописані процедури надання обов`язкової сили таким документам, і вони можуть затверджуватись на рівні постанов Кабінету міністрів України. Варто відзначити, що багато з цих документів давно переведені на українську мову, їх можна знайти на сайті Міністерства юстиції. Більше того, багато з цих регламентів вже діють для України.
– Скільки в України буде часу для імплементації європейських норм у своє законодавство, і якою буде процедура?
– На це питання можуть відповісти лише в Кабінеті міністрів України. Зараз йдуть переговори. Я знаю, що в європейські структури направлено наш проект документу про порядок імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС. На жаль, його не опублікували, тому важко сказати, що там написано, і скільки необхідно часу на імплементацію.
– На Вашу думку, чи буде підписання Угоди про асоціацію з ЄС вигідним для розвитку української економіки і бізнесу? Як Ви особисто ставитесь до цього кроку нашої держави?
– Моя відповідь: «Так». Особливо для юристів. У них з’явиться більше роботи. Я прогнозую розвиток наступних юридичних практик: права міжнародної торгівлі, корпоративного права, антимонопольного права. Багато зароблять на підписанні Угоди про асоціацію України з ЄС європейські юридичні фірми, які знаходяться в Брюсселі, оскільки до них, обходячи українські юридичні фірми, вже звертаються наші компанії з приводу допомоги у зв’язку з дією регламентів, отриманням якихось дозволів і т.п. Найближчим часом ще більше будуть цінуватись юристи, які займаються енергетичним правом, оскільки великий розділ в Угоді стосується саме енергетики.
- Чи зверталися вже до вас представники бізнесу за консультацією у зв’язку з підписанням Угоди? Що їх на сьогодні цікавить?
– Так, до нас уже зверталися такі клієнти. Наприклад, деяким з них цікаво взяти участь в тендерах на державні закупки в Європі. Їхні товари відповідають європейським стандартам, і вони у нас запитують, яким чином можна взяти участь в таких тендерах. Адже з моменту ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС українські підприємства отримають такі самі права для участі в держзакупках Євросоюзу, як і європейські підприємства.
– Це означає, що після ратифікації Угоди про асоціацію компанії з європейських держав зможуть закупляти українські товари?
– Так. Але я сказав би і навпаки: українські підприємства зможуть продавати товари та послуги під час державних закупок в ЄС нарівні з європейськими компаніями.
– Чи не постраждає вітчизняний малий бізнес від Угоди про асоціацію України з ЄС? Адже є ризик, що він не зможе відповідати європейським стандартам.
– Відповім наступним чином. Є, наприклад, такий малий бізнес, як МАФИ. В Києві вони всім уже поперек горла. Вони постраждають чи ні? Нехай вони всі вже постраждають, і їх не буде. Необхідно, щоб наше місто виглядало європейським, а не африканським. Але ж є і такий малий бізнес, як юридичні фірми. І в нас вже чимало юридичних фірм, які діють по європейським нормам. Вони точно не постраждають.
Розмовляла Христина Венгриняк,
Головний редакор "Юридичної газети"