Відповідно до Постанови НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» з 01.09.2013 р., якщо сума договору купівліпродажу між фізичними особами перевищує 150 тис. грн, нотаріуси здійснюють її посвідчення лише у разі проведення сторонами розрахунків у безготівковій формі. З чим пов’язані такі обмеження, знає Координатор Комітету Національної асоціації банків України з питань банківської інфраструктури та платіжних систем Володимир Єременко
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, яка основна ідея стимулювання безготівкових розрахунків?
Насамперед варто зазначити, що на сьогодні в Україні готівковий обіг гіпертрофований. Чому гіпертрофований? Бо він на порядок більший, ніж залишки безготівкових коштів на банківських рахунках. Наразі у нас в обігу близько 230 млрд грн готівкових коштів. Звісно, відмінити готівковий грошовий обіг неможливо, але при певному досягненні якоїсь критичної маси необхідне організуюче державне стимулювання. У цьому випадку таким стимулюванням є розпорядження Національного банку України.
Вочевидь у нас уже назріли умови для активного переходу на безготівкові розрахунки. Коли в банківській системі недостатньо ресурсів, вони стають дуже дорогі, і тоді ми з вами, шановні співвітчизники, сплачуємо високі відсотки за кредитами, не вистачає коштів на кредитування економіки, а без кредитування вона не може розвиватися необхідними темпами. У країні консервується бідність, і ми не отримуємо гідної зарплатні. Переведення хоча б однієї десятої готівкового обігу в безготівковий подвоїть залишки на кореспондентських рахунках банків, сприятиме здешевленню грошей у країні, розширенню кредитування та зниженню процентних ставок, тим самим – розвиткові економіки і збагаченню суспільства.
Чому готівковий обіг вважається таким дорогим?
Не просто дорогим, а найдорожчим. Поперше, готівку необхідно виготовити, а це потребує спеціального виробництва, спеціального паперу, спеціального захисту, фарб тощо. У банкнотномонетному дворі НБУ працює багато людей, і всім треба платити. І благо, що сьогодні ми самі це робимо, а не замовляємо ці послуги деінде. Насправді таких фабрик з виготовлення грошей у світі не так вже й багато. Відмічу, під час перших експериментів із введенням національної валюти у вигляді купонокарбованців банкноти замовляли у Франції (до речі, цієї фабрики, що спеціалізувалася на виготовленні банкнот та цінних паперів, уже не існує). Звісно, їхню якість усі добре пам’ятають. А перші гривневі банкноти друкувались у Канаді.