Містобудівний кодекс — не розкіш, а юридична необхідність

Зважаючи на те значення, що має для функціонування економіки будівництво, то стратегічним юридичним викликом є системне нормативне забезпечення подальшого реформування містобудівної галузі, орієнтованого на відбудову та розвиток  інфраструктури, запровадження сучасних стандартів якості, безпеки і цивільного захисту, поглиблення та подальше вдосконалення електронних сервісів для забезпечення прозорості та визначеності усіх процесів й нівелювання корупційних ризиків, властивих для цієї сфери.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Якщо ж у цьому контексті говорити про суто правові проблеми, то з їх чималого числа саме як головні юридичні виклики сьогодення визначив би наступні:

• забезпечення виходу вже хоча б на якийсь зрозумілий фінішний етап розроблення Містобудівного кодексу, у якому було б систематизовано зосереджено нормативну базу щодо регулювання суспільних відносин у містобудівній сфері, яка наразі розпорошена по різних кодексах, законах та масі підзаконних актів. Наразі фактично будь-який намір законодавчого унормування тієї чи іншої навіть достатньо вузької проблеми потребує внесення змін до різних законодавчих актів - для прикладу достатньо привести один з останніх оприлюднених для обговорення проєкт закону щодо  важливого питання гарантійних зобов’язань у будівництві. А профільний Закон  України «Про регулювання містобудівної діяльності» не може бути безмежним та всеосяжним;

• практичне впровадження та перевірка на дієвість тих беззаперечно позитивних нововведень, що стосуються спрощення окремих дозвільних процедур у будівництві. Мається на увазі запровадження можливості автоматичної (без участі посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю) реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт та підтверджують готовність об’єкта до експлуатації, в залежності від визначеного відповідно до певних критеріїв рівня ризику поданих документів;

• і, звичайно ж, неможливо не згадати про інвестиційну сферу будівництва, де, як на мене, найближчим часом багатьом учасника ринку доведеться доводити, у т.ч. і в судовому порядку, правомірність застосування договірно-правових моделей залучення коштів для будівництва, які були в тій чи іншій мірі адаптовані ними до вимог Законів України  «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» та «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».