Дорогу подужає той, хто йде — каже стародавня приказка. І ця історія саме про це. Про шлях від перших невдалих спроб до системної роботи у боротьбі із піратством в Інтернеті, яка вже принесла 1 116 765 гривень винагороди. І найголовніше — дала відчуття, що з піратами в Інтернеті можна боротися. І перемагати.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ця історія цікава не лише тим, що вдалося отримати понад мільйон гривень. Хоча цей факт теж заслуговує уваги. Справжня цінність історії у тому, як вдалося змусити власників вебсайтів із контрафактними творами платити: 1 116 765 гривень було отримано від власників 18 сайтів із контрафактними творами.
Хто є хто на полюванні
У нашій історії піратами у білих комірцях є власники сайтів із контрафактними підручниками та інтернет-бібліотек.
У боротьбі з ними беруть участь п’ять видавців. Я координую весь процес полювання та веду переговори з власниками сайтів.
Як усе починалося
Спочатку ми намагалися діяти через зворотний зв’язок сайтів, надсилаючи повідомлення з проханням видалити контрафакт.
Однак результат був практично нульовий: галасу багато, а результату — обмаль. Більшість власників сайтів ігнорували звернення. Дехто таки видаляв контрафактні твори, але згодом знову їх розміщував — і в ще більшому обсязі.
У 2019 році ми вирішили змінити підхід до боротьби з піратством: перейшли від прохань дотримуватись авторського права до чіткої вимоги платного використання творів.
Нова стратегія вимагала ідентифікації власників сайтів та укладення з ними відповідної угоди — ліцензійного (субліцензійного) договору або мирової угоди.
Ліцензійний договір укладається із видавцем, який є суб’єктом авторського права на твір, а субліцензійний – з видавцем, якому автором надано майнове право на використання твору із правом надання субліцензії.
Ліцензійний (субліцензійний) договір дозволяє власнику сайту продовжувати легальне використання творів. Якщо ж укладається мирова угода — твори видаляються з сайту, а сам сайт припиняє діяльність.
Хочу зазначити, що вид угоди не впливає на зобов'язання власника сайту платити за використання творів. Платять усі.
Результати полювання
Перші роки були розминкою — ми формували й відточували алгоритм роботи з піратськими сайтами.
Наша основна «фішка» — поетапний, роздільний тиск на власника сайту із контрафактом, оскільки будь-яке видання містить щонайменше два об’єкти авторського права: літературний твір та твір образотворчого мистецтва, який використовується на обкладинці видання. Кожен твір має окремого автора, який передає майнові права на використання твору видавництву.
Починаємо з претензії щодо порушення авторського права на один об’єкт: на літературний твір, або на твір образотворчого мистецтва. Потім настає черга претензії щодо порушення авторського права на другий об’єкт. Такий підхід значно прискорює переговори.
У 2019 році ми уклали дві угоди: мирову угоду на 250 000 грн і ліцензійний договір на 10 000 грн.
Мирова угода була затверджена судом (ухвала Київського апеляційного суду від 06.11.2019 р. у справі № 757/53177/17-ц).
Ця справа про захист авторського права на літературні твори — підручники. Відповідач тривалий час відмовлявся укладати мирову угоду. Ми підготували другу позовну заяву про захист авторського права на твори образотворчого мистецтва і надали її йому для ознайомлення. Після цього відповідач погодився на мирову угоду. Питання використання творів образотворчого мистецтва було врегульовано укладанням ліцензійного договору на 10 000 грн.
Хочу зазначити, що всі інші мирові угоди були укладені у досудовому порядку.
У 2021 році було укладено ліцензійний договір на 80 000 грн. За ним власник сайту отримав дозвіл на використання як літературного твору, так і твору образотворчого мистецтва. Цей кейс продемонстрував, що у досудовому порядку можна отримувати від фізичних осіб значну винагороду.
2022 рік почався обнадійливо, але вторгнення росії призупинило нашу боротьбу.
Лише за тиждень до війни ми встигли укласти мирову угоду на 26 500 грн із власником інтернет-бібліотеки.
У 2023 році ми повернулися до боротьби.
Було укладено чотири угоди:
- ліцензійні договори на 20 000 грн; 18 000 грн; 10 750 грн;
- мирову угоду на 10 000 грн.
2024 рік став роком прориву. Було укладено:
- мирові угоди на 75 000 грн; 9 000 грн; 75 000 грн; 10 000 грн; 23 000 грн; 19 500 грн;
- ліцензійні (субліцензійні) договори на 135 000 грн; 32 000 грн; 90 000 грн; 16 500 грн; 25 375 грн; 38 820 грн; 2 400 грн.
У цьому році ми використали позовну заяву як інструменту примусу власника сайту до укладання угоди.
Один із власників сайту відмовився укладати угоду, тож довелося звертатися до суду з позовом про захист авторських прав на твори образотворчого мистецтва, які використовувалися для оформлення обкладинок підручників. Після першого ж судового засідання відповідач погодився укласти субліцензійний договір. Причому розмір винагороди став значно більшим попередньої пропозиції.
2025 рік почався активно. Укладено:
- субліцензійний договір на 29 920 грн,
- мирові угоди на 10 000 грн, 100 000 грн.
Є випадки укладення кількох угод одним й тим самим власником сайту із різними видавцями. Так, один власник сайту уклав чотири договори із різними видавцями, інший — три, ще один — отримав дві ліцензії від різних видавців. Це свідчить про поступове змінення менталітету піратів у білих комірцях до авторського права.
Як ми це робимо: алгоритм із 9 етапів
- Моніторинг сайтів із контрафактом.
- Пошук реєстратора доменного імені через публічні бази записів про доменні імена, наприклад WHOIS.
- Фіксація порушення — відеозапис використання твору на сайті.
- Надсилання адвокатського запиту реєстратору домену.
- У разі відмови реєстратора домену надати інформацію про його власника — подання заяви до господарського суду про забезпечення доказів до подачі позовної заяви.
- Отримання ухвали суду з вимогою до реєстратора домену надати дані про його власника.
- Отримання відповіді від реєстратора домену.
- Початок переговорів.
- Укладання угоди — ліцензійного (субліцензійного) договору або мирової угоди.
Коментарі до етапів алгоритму
Моніторинг сайтів відбувається шляхом пошуку підручників, наприклад, за фразою «скачати підручник». На екрані з’являється перелік сайтів з підручниками. Відбираємо сайти із контрафактом.
WHOIS допомагає виявити реєстратора домену, бо його власник зазвичай у такій базі не вказаний.
Фіксацію порушення варто здійснювати до надсилання адвокатського запиту, бо деякі реєстратори доменів попереджають власників сайтів, і контрафакт встигають видалити.
Адвокатський запит вимагає контролю доставки.
У разі відмови реєстратора домену надати інформацію про власника доменного імені подаємо до суду заяву про забезпечення доказу до подачі позовної заяви.
Оскільки реєстратори домену є суб’єкти підприємницької діяльності, то заява подається до господарського суду за місцем реєстрації реєстратора домену.
Судова ухвала зазвичай приймається судом протягом п’яти днів. Після цього реєстратор домену надає дані про власника доменного імені.
Переговори – це найцікавіший етап роботи. Все починається з повідомлення на електронну пошту власника сайту, у якому повідомляється про порушення авторського права на твори. Вказується, на які твори порушуються авторські права. Надається перелік таких творів. Пропонується укласти договір чи мирову погоду.
У відповідь на повідомлення власник сайту вимагає надати договір, який підтверджує наявність майнових прав у видавця. Зазвичай ніякого договору видавець не надає, оскільки він містіть конфіденційну інформацію. Наявність майнових прав на твори доводиться непрямими методами: посиланням на знак копірайту на виданні, на назву видавництва у вихідних даних видання та іншу інформацію, яка підтверджує належність майнових прав у видавця.
Для стимулювання власника сайту до прийняття рішення доводиться наводити розрахунок компенсації, яка може бути стягнута судом з власника сайту за позовом, який буде подано до суду у разі не прийняття рішення у досудовому порядку.
Більшість власників сайтів визнає порушення авторського права та погоджується на угоду.
Умова ліцензійного (сублецензійного) договору стандартні. Вони викладені у статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Декілька слів про зміст мирової угоди. Видавець підтверджує наявність майнових прав на твори, а власник сайту – підтверджує порушення майнових прав на ці твори. Власник сайту зобов'язується видалити твори з сайту та виплатити винагороди у встановлений термін. Видавець зобов'язується не подавати позов до суду про стягнення компенсацію за порушення авторського права на твори.
Слід зазначити, що переговори не завжди проходять гладко. А у деяких випадках емоції зашкалюють.
Хроніка переговорів
«У вас немає совісті!» — обурено заявила власниця одного з сайтів. Її обурення викликала пропозиція сплатити винагороду за використання захищених авторським правом творів. Її позиції полягає в тому, що вимагати винагороду за використання творів — аморально. Але використовувати чужі твори без дозволу та заробляти на цьому — цілком прийнятно.
Попри моральні оцінки нашої діяльності з боку власниці сайту, мирова угода була укладена.
Власник іншого сайту служить у ЗСУ. Дізнавшись про порушення авторських прав, він миттєво закрив сайт. Видавництво зняло претензії. У цій історії — взаємна повага та гідність з обох боків.
Інший власник сайту назвав нас шахраями. Мабуть, для нього вимагати винагороду за використання творів — це шахрайство. Він не лише відмовився укладати угоду, а й почав підривати ділову репутацію видавця. Спроба завантажити підручник видавництва з його сайту супроводжується нецензурним повідомленням.
Видавництво було змушено звернутися до кіберполіції, оскільки дії власника сайту можна кваліфікувати як хуліганство (стаття 296 Кримінального кодексу України).
Один власник сайту дійшов навіть до погроз фізичної розправи. Але згодом емоції вщухли. І, що найцікавіше, ми навіть обговорили ідею спільного проекту після перемоги.
Висновки
Нова стратегія боротьби з піратством дозволяє змінювати менталітет власників сайтів із контрафактом щодо авторського права. Наш підхід не лише приносить фінансові результати, а й демонструє, що боротьба з піратством може бути ефективною.
Піратство можна викорінювати, якщо діяти професійно та наполегливо.
Про існуючі шляхи та результати боротьби з піратством в Інтернеті на відео.
Однак, без знань авторського права з піратами боротися практично не можливо.
Авторам та видавцям треба хоча б орієнтуватися в авторському праві. Рекомендую бліцінформацію про авторське права, яка викладена у вигляді аксіом авторського права (Юридична Газета online від 24.10.2024).