За останні роки діяльність нотаріату в Україні зазнала значних змін, однак питання реформи цієї важливої галузі досі не закрите. Про те, як нотаріуси ставляться до прийнятих змін, та як вони бачать реформу діяльності свого інституту, «Юридична газета» мала розмову з заслуженим юристом України, головою експертної комісії ради Інституту теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів Катериною ЧИЖМАРЬ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Пані Катерино, як Ви оцінюєте сьогоднішній стан регулювання нотаріату в Україні?
– На сучасному етапі дійсно необхідне проведення реформи чинного законодавства про нотаріат з метою його вдосконалення, усунення дублювань, зменшення кількості підзаконних нормативно-правових актів тощо. Це питання набуває особливо гострої актуальності внаслідок того, що в Україні останнім часом склалася практика надмірного використання підзаконного регулювання в цілому та нотаріату зокрема. Теоретично метою видання підзаконних нормативно-правових актів є роз’яснення, трактування, а також конкретизація чинних законодавчих актів. Тому значний обсяг підзаконних актів, на наш погляд, свідчить про недосконалість законодавчих норм, можливість їх неправильного застосування. Це призводить до неузгодженості і розбіжностей у нотаріальній документації та діяльності нотаріусів, інших осіб, на яких законодавством покладені обов’язки зі вчинення певних нотаріальних дій.
Разом з тим, зауважу, що 6 вересня 2012 р. Верховною Радою України був ухвалений Закон «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності», який набрав чинності 1.01.2013. Цей Закон уточнює питання державного регулювання нотаріальної діяльності, запроваджує обов’язкові до виконання етичні правила поведінки нотаріусів, а також на законодавчому рівні врегульовує питання підготовки осіб до нотаріальної діяльності та допуску до неї, припинення та зупинення нотаріальної діяльності тощо. Крім того, він передбачає створення в Україні професійного самоврядування нотаріусів, яке здійснюватиметься через Нотаріальну палату України.
Наведений Закон став завершальним етапом реформування українського нотаріату. За період з 2010 по 2013 р. Україною було проведено серйозну роботу, насамперед на законодавчому рівні, щодо забезпечення умов для вступу українського нотаріату до Міжнародного союзу Латинського нотаріату. Зокрема, створено єдиний орган самоорганізації та регулювання нотаріальної діяльності – Нотаріальну палату України та затверджено Правила професійної етики нотаріусів. Проведено широкомасштабну реформу у сфері реєстрації речових прав за участі нотарів, кращий досвід якої поширено на території багатьох пострадянських країн.
Ці фактори та кропітка щоденна праця вітчизняних нотаріусів знайшли міжнародне визнання та схвалення світової нотаріальної спільноти – 9 жовтня 2013 р. український нотаріат було прийнято до лав МСЛН, до якого входять асоціації нотаріусів переважної більшості країн Європи.
Міжнародний союз нотаріату (UINL) був заснований у 1948 р. і на сьогодні об’єднує нотаріальні корпорації 86 країн. Він є неурядовою організацією, створеною з метою сприяння, координації та розвитку нотаріальної функції та діяльності в цілому світі. Союз наділений серйозною політичною вагою. Його інтереси представлені при ООН, Юнеско, Гаазькій конференції з міжнародного приватного права, Європейській комісії та Європейському Парламенті, Раді Європи, Міжнародному інституті з уніфікації приватного права (Юнідруа) та інших міжнародних організаціях.
У грудні 2010 р. Міністерством юстиції України було затверджено Концепцію реформування органів нотаріату України на 2010–2015 рр. На сьогодні основні завдання, поставлені цим документом, практично виконані. Разом з тим, назрів час оновити й доповнити стратегічні шляхи розвитку сучасного українського нотаріату з урахуванням того, що Україна – член Міжнародного союзу Латинського нотаріату.
– Уже зроблені деякі кроки реформування українського нотаріату. Чи ефективні вони?
– Мені видається, що декілька змін до ряду наказів міністерства юстиції України та постанови КМУ «Про затвердження положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату» важко назвати кроками по реформуванню чи розвитку нотаріату. Так, міст і структура наказу міністерства «Про забезпечення організації доступності населення до нотаріальних послуг та поліпшення роботи з надання таких послуг» повністю співпадає з наказом «Про поліпшення роботи з надання нотаріальних послуг населенню» від 30.05.2008. Тільки на той час даний нормативний акт дійсно був актуальним, оскільки Закон про нотаріат не передбачав можливості ведення спадкових справ приватними нотаріусами, і це приводило до створення незручностей та черг до державних нотаріальних контор.
Новелою цього наказу став хіба що п.9 – щодо необхідності затвердження графіків проведення навчань з метою підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування. Причому органи юстиції жодного відношення до проведення подібних заходів не мають. Є ще окремий рядок про «гарячі телефонні лінії» та участь нотаріусів у роботі виїзних громадських приймалень. Це, мабуть, найважливіше зараз для тих державних та приватних нотаріусів, які працюють у зоні АТО?
4 липня 2014 р. на сайті Міністерства юстиції України розміщено інформацію про прийнятий наказ №1087/5 від 07.07.2014 «Про припинення приватної нотаріальної діяльності», згідно якого припиняється нотаріальна діяльність осіб, які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та Севастополя і призначені на посади нотаріусів Російської Федерації. Думається, що результати виконання цього наказу, прийнятого не зовсім своєчасно, м’яко кажучи, будуть нульові, тому що виконувати його повинні ті, хто вже з травня 2014 р. не провадить нотаріальну діяльність за українськими законами.
До того ж, наказом не передбачено дієвого механізму контролю за його виконанням, способу забезпечення притягнення до відповідальності осіб, на яких покладається обов’язок припинити в установленому законодавством України порядку приватну нотаріальну діяльність, у разі порушення вимог цього наказу. Фактично поза сферою регулювання наказу залишаються і проблеми збереження архівного фонду не тільки приватного, але й державного нотаріату та документів, що знаходяться на зберіганні в державному нотаріальному архіві АРК. Це значно ускладнить виконання даного нормативного акту й унеможливить анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю особам, які отримали ліцензії РФ на здійснення нотаріальної практики з підстав, передбачених Законом України «Про нотаріат».
25 липня ц.р. опубліковано наказ Міністерства про порядок проведення кваліфікаційного іспиту. Цим наказом наче б то для боротьби з корупцією настільки ускладнено прості питання, що провести іспит за цією «прозорою» процедурою буде вкрай важко.
Ще одна проблема на шляху до проведення кваліфікаційного іспиту – зміст п.5 положення про ВКК нотаріату в новій редакції, відповідно до якого до складу Комісії, крім представників міністерства, входять 7 нотаріусів, делегованих НПУ. Але ж таких повноважень НПУ, як делегування нотаріусів до ВКК нотаріату, у її статуті не визначено. Очевидно, для формування складу Комісії необхідно буде провести позачерговий з’їзд нотаріусів, внести відповідні зміни до статуту палати та обрати делегованих від нотаріальної спільноти членів Комісії. Адже такі повноваження сьогодні має тільки з’їзд нотаріусів України.
І хоча президент НПУ переконана, з її слів, що новий спосіб делегування нотаріусів до складу ВКК через висунення кандидатур відділеннями НПУ відповідає законодавству, ця проблема таким чином не вирішиться. А новий склад Комісії за таких обставин та враховуючи вимоги ст.10 ЗУ «Про нотаріат» ризикує бути нелегітимним. Це, в свою чергу, поставить під загрозу проведення іспиту, який дуже хочеться провести реформаторам, навіть незважаючи на ситуацію в країні.
Досить цікавий документ – і наказ про внесення змін до Порядку проставлення в Міністерстві юстиції апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав та підготовки МЮ України нотаріально оформлених документів для подальшої консульської легалізації. Тепер документи для своїх можуть оформлятись день у день, а для всіх інших строки можуть бути продовжені. Причому в кожному окремому випадку про продовження строку має бути видано відповідний наказ. А що це за причина продовження розгляду документів до 3 днів, передбачена наказом – кількість документів, що не може бути опрацьована відповідальними працівниками з поважних причин? Яка це кількість? Сто, двісті документів? Чи на розсуд керівництва? Як то кажуть, «друзям – все, а ворогам – закон». Тільки тепер вседозволеність і свавілля чітко врегульоване, і ніякої відповідальності.
– Недавно була створена робоча група по реформуванню нотаріату. Як Ви бачите план реформування нотаріату в Україні?
– Після інформації про її створення на сайті міністерства, судячи з прийнятих змін до підзаконних нормативно-правових актів, ефективність роботи цієї групи (до якої, до речі, не ввійшов жоден працівник профільного департаменту) говорить сама за себе. А щодо бачення плану реформ, то він представлений у тезах до проекту Концепції розвитку нотаріату України, який зараз обговорюється серед нотаріусів та науковців.
– Зважаючи на ситуацію на Сході України, як вирішується питання роботи нотаріусів з тих регіонів?
– Враховуючи, що за 4 місяці не вжито необхідних заходів для, насамперед, нормативного врегулювання ситуації, нотаріуси Донеччини та Луганщини, а також областей, що межують із зоною АТО, залишаються незахищеними й безпорадними. Досі не вирішені питання гарантій нотаріальної діяльності, передбачені Законом України «Про нотаріат», зокрема щодо забезпечення дотримання таємниці вчинення нотаріальних дій, захисту прав нотаріусів, які працюють на території дії АТО, оплати праці державних нотаріусів, захисту приміщень нотаріальних контор, держнотархівів тощо. Недостатньо інформації про наявність вакантних посад в установах державного нотаріату по регіонам, яку слід би розмістити на сайті Мін’юсту.
Інститутом теоретико-правових досліджень розроблено та направлено до Міністерства юстиції пропозиції експертів щодо можливих шляхів вирішення проблемних питань функціонування установ нотаріату в зоні АТО. Також є інформація, розміщена на офіційному сайті НПУ, про затверджену рішенням ради 15 серпня ц.р. стратегію Нотаріальної палати по врегулюванню цих питань.
Нотаріуси з усіх куточків України дуже допомагають і колегам, і українській армії. Але без нормативного врегулювання проблем реєстрації нотаріальної діяльності тих, хто переїхав із зони АТО і має намір працювати в інших регіонах, звільнення від відповідальності за втрату архівів не з вини нотаріуса та ін. з боку Міністерства юстиції України ситуація може вийти з-під контролю в будь-який момент.
– Як вирішується питання реєстрації прав у Криму?
– За законами Російської Федерації.
– Нещодавно були внесені зміни до законодавства, якими передбачається, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути видане громадянину України, який має стаж роботи у сфері права не менше 6 років. Як Ви ставитесь до таких змін?
– У ситуації, коли Законом не встановлено обмежень кількості нотаріусів у нотаріальних округах, вважаю це абсолютно логічним і правильним.
– Не так давно нотаріусів зобов’язали видавати довідки про сплату вартості нотаріальних послуг. Нотаріуси обурились таким нововведенням? Як Ви до нього ставитесь, адже такі довідки додають прозорості в роботі нотаріуса?
– Мені незрозуміла мотивація прийняття цих змін. На сьогоднішній день законом України «Про нотаріат» для приватних нотаріусів встановлено договірний вид тарифів за вчинення нотаріальних дій. В той же час, приватний нотаріус не вправі стягувати за вчинення нотаріальних дій меншу плату, ніж ставка державного мита. Крім того, наказами центральних органів виконавчої влади не можуть встановлюватись обов’язки для нотаріусів, які не передбачені в Законі.
Та й взагалі, на моє глибоке переконання, жодна видача довідок не додає прозорості роботі. Вона тільки ускладнює її. За мою 17-річну практику роботи в органах юстиції можу назвати одиничні випадки, коли нотаріус з якихось причин не видав довідку. Будь-яку, не тільки про оплату на вимогу зацікавленої особи.
– Нотаріуси як спеціальні суб’єкти, на яких покладаються функції держреєстраторів прав на нерухоме майно, починаючи з 1 січня 2013 р. отримують доступ до ряду реєстрів. Чи можна вже зробити якісь висновки щодо результатів таких нововведень?
– Із запровадженням моделі реєстрації речових прав за участю нотаріусів та наділенням їх повноваженнями державних реєстраторів прав та їх обтяжень було вирішено ряд стратегічних питань державної ваги, а саме:
- отримано 7,5 тис. робочих місць державних реєстраторів без додаткових витрат з Державного бюджету України, а це щонайменше біля 300 млн грн щорічно;
- питання якості надання послуг з державної реєстрації, гарантією якої були і є колосальний досвід роботи вітчизняних нотаріусів з електронними реєстрами та висока кваліфікація нотаріусів;
- питання доступності цих послуг для населення, надання їх за принципом «єдиного вікна» нотаріусами при вчиненні нотаріальних дій з нерухомим майном та одночасною, без розриву в часі, з реєстрацією прав на це майно та їх обтяжень;
- питання державної гарантії правильності записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень через перевірку «чистоти» і законності укладених угод, засвідчуваних нотаріусами;
- питання відповідальності за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав нотаріусами. Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійснені ним функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Крім того, до початку нотаріальної діяльності нотаріус зобов’язаний укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності, і мінімальний розмір страхової суми становить 1 тис. мінімальних розмірів заробітної плати. Тобто це також не вимагає додаткових видатків з Державного бюджету;
- і що найголовніше, вирішується проблема подолання корупції в органах державної реєстраційної служби.
Нотаріуси сумлінно виконують функції державних реєстраторів прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Кредит довіри держави щодо наданих публічних повноважень у сфері державної реєстрації вітчизняним нотаріатом відпрацьовано! На моє переконання, реформа в галузі реєстрації речових прав була однією з найуспішніших саме завдяки тому, що вторинну реєстрацію прав та їх обтяжень при вчиненні нотаріальних дій законодавець уповноважив здійснювати українських нотарів.
Чи потрібно зараз, галасуючи про так звані реформи, нищити все те, що пройшло випробування часом і довело свою ефективність? Однозначно ні! Адже сьогодні існує велика небезпека, що реформа реєстрації прав на нерухомість буде приречена вже на старті.
Проявом істинного реформування з боку державного регулятора, було б, наприклад, ініціювання питання про ліквідацію Укрдержреєстру як центрального органу державної виконавчої влади та скорочення армії чиновників на центральному та регіональному рівнях, спрощення й удосконалення роботи електронної версії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Адже для звичайної людини немає різниці, бек-офіс чи фронт-офіс приймає і видає документи, їй байдуже, хто приймає рішення про державну реєстрацію. Для людини головне – доступність цих послуг, отримання їх в одному місці за принципом «єдиного вікна», а також їх вартість.
А от якість послуг з державної реєстрації повинна забезпечити держава. В цьому контексті слід зауважити, що роль Міністерства юстиції має бути зведена до підготовки нормативного врегулювання порядку державної реєстрації, її процедури тощо.
Повноваження приймати рішення, чи здійснювати реєстрацію права власності особливо «ласих» об’єктів нерухомого майна, не можуть належати центральному органу державної виконавчої влади. Інакше боротьба з корупцією – не що інше, як намагання цю корупцію очолити.
– Інформація з Реєстру про держреєстрацію прав та їх обтяжень надається не тільки органом державної реєстрації прав, а й нотаріусом у формі витягу, інформаційної довідки та виписки. Як Ви ставитесь до таких змін?
– Загалом позитивно.
– На сьогодні очікується підписання угоди про асоціацію з ЄС. Яких змін очікувати українському нотаріату у зв’язку з цим?
– Вважаю, що підписання такої угоди сприятиме розвитку та вдосконаленню законодавства про нотаріат та остаточному формуванню в Україні нотаріату латинського типу.