Діяльність на ринку АПК є досить специфічною, а тому потребує постійного обміну інформацією, в тому числі й правовою. Тож для ознайомлення з діяльністю дорадчих служб «Юридична газета» звернулася до президента Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Романа Корінця
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розкажіть, будь ласка, про загальні принципи роботи дорадництва та початок його роботи в Україні.
Науковці та люди, які виробляють знання, завжди накопичують свої теоретичні напрацювання. Ці знання повинні поширюватися й далі – це з одного боку. З іншого ж, є люди, які займаються безпосередньо сільськогосподарським виробництвом і мали б десь перетнутися з науковцями, оскільки на сьогодні у сфері АПК створено надзвичайно конкурентне середовище. Тож чим швидше нові знання дійдуть до сільськогосподарських виробників, тим більше переваг останні отримають на ринку.
Ідея дорадчої служби – це донесення знань, які продукуються, до товаровиробників. Тобто дораднику потрібно бути таким собі містком, який передає знання від тих, хто їх створює, до тих, хто виробляє продукцію.
Чому потрібен такий провідник?
Якщо фермер буде читати статті науковця, то половину він просто не зрозуміє. Тому одне з найважливіших завдань дорадництва – не лише передати знання з одного місця в друге, а трансформувати їх таким чином, щоб вони були зрозумілими фермерам – людям, які хочуть використовувати ці знання. Тобто наукові терміни обробляються і перетворюються на прості та зрозумілі, такі, що можна застосовувати на практиці.
Завдання дорадника – перетворити знання в дію. Дорадництво – це ніби продовження, провідник, що доносить знання безпосередньо до людей, які їх використовуватимуть на практиці.
Загалом історія дорадчих служб налічує близько 200 років. У кожній країні вони діяли порізному. Спочатку створювався гурт пасіонарних людей і науковців, які розуміли, що фермери можуть отримувати більші доходи та краще жити завдяки знанням. З’являлися мандрівні лектори, які допомагали сільгоспвиробникам.