Збільшення грудей (мамопластика) – найпопулярніша косметична процедура у світі. Наприклад, тільки за рік у світі було проведено близько 2 млн таких операцій. Дослідження, проведене вченими з Університету Флориди, показало, що збільшення грудей за допомогою косметичної хірургії підвищує самооцінку жінок і їхнє ставлення до своєї сексуальності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Один із ключових трендів – це прагнення до натуральності. За останні роки в Україні також зросла популярність процедур, які дають змогу жінкам отримати більш природні та гармонійні форми.
Інший важливий аспект – це інноваційні техніки та матеріали, які, зокрема, використовує мамопластика.
У знаковому рішенні від 19 березня 2025 року Велика колегія Вищого суду з питань інтелектуальної власності Японії (IPHC) вперше постановив, що косметична процедура збільшення грудей може становити порушення патентних прав, скасувавши рішення суду нижчої інстанції. IPHC встановив, що медичне виключення (виняток), передбачене статтею 69(3) Патентного закону, не поширюється на процедури, що проводяться з естетичною, а не терапевтичною метою, тим самим підтвердивши можливість захисту патентних прав у таких ситуаціях. Справа стосувалася запатентованої композиції з аутологічної плазми, b-FGF та жирової емульсії, що використовується для збільшення грудей.
IPHC зобов’язав відповідача, лікаря-косметолога (власника косметичної клініки), виплатити патентовласнику, медичній та фармацевтичній компанії, приблизно 15 мільйонів японських єн як відшкодування збитків, виходячи з 8% від 170 мільйонів єн прибутку відповідача від проведених операцій. Це рішення суду є практичним орієнтиром для розрахунку збитків у справах, пов'язаних із порушенням патентних прав на косметичну та медичну продукцію.
Суд також підтвердив промислову придатність винаходів із використанням матеріалів, отриманих від пацієнтів, зазначивши, що такі інновації розробляються зацікавленими сторонами в промисловості, а отже, мають право на патентний захист.
Це рішення має значні наслідки для практики у сфері інтелектуальної власності, рекомендуючи фахівцям чітко розмежовувати косметичні та терапевтичні цілі при складанні позовів і не припускати універсального звільнення від відповідальності за всі процедури, що проводяться лікарями, відповідно до статті 69(3) Патентного закону. Воно створює важливий прецедент для стратегій інтелектуальної власності в медичному та косметичному секторах, підкреслюючи важливість захисту інновацій у цих галузях.
Значення цього рішення
У цьому рішенні стверджується, що «винаходи в галузі продуктів», що вимагають проведення медичних процедур до і після виробництва (взяття крові в пацієнта та введення кінцевого продукту тому ж пацієнту), можуть бути кваліфіковані як «промислово застосовні винаходи» відповідно до закону про патенти.
У той час як у Керівництві з експертизи Патентного відомства Японії зазначено, що «методи хірургії, терапії або діагностики людей» не мають промислової застосовності та включають «методи обробки чого-небудь, взятого у людини, з умовою повернення цього тій же людині для лікування» як тип медичної процедури, це рішення роз’яснює як «винахід продукту», а не як «винахід методу», то такий винахід може бути патентоспроможним. Це підтверджує, що винаходи, пов'язані з медициною, коли вони заявлені як "винаходи продукту", зазвичай мають промислову застосовність відповідно до Керівництва з експертизи Патентного відомства Японії.
Що стосується медичних винаходів і патентів, то існує два підходи до регулювання: (i) підхід «upstream regulation», прийнятий Японією та Європою, який виключає методи лікування з патентоспроможності та (ii) підхід «downstream regulation», прийнятий Сполученими Штатами, який включає методи лікування як патентоспроможний об'єкт, але надає винятки для лікарів. Хоча введення downstream regulation розглядалося у Раді з промислової структури Японії та у Штаб-квартирі стратегії інтелектуальної власності, консенсусу досягнуто не було, і прогрес у патентуванні передових медичних технологій вирішувався шляхом перегляду Керівництва з експертизи, а не шляхом законодавчих змін.
У частині третій статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» також сказано, що правова охорона згідно з цим законом не поширюється на: хірургічні чи терапевтичні способи лікування людини або тварини, способи діагностики організму людини або тварини. Дія цього положення не поширюється на продукти (речовини або композиції), що застосовуються в діагностиці або лікуванні;
У рішенні IPHC пояснюється, що композиції, призначені насамперед для естетичних цілей, не підпадають під визначення «речовин, що використовуються для діагностики, терапії, лікування або профілактики захворювань людини» відповідно до статті 69(3) Закону про патенти. Хоча деякі стверджують, що статтю 69(3) Закону про патенти не слід тлумачити обмежувально, у цьому рішенні чітко встановлено, що композиції для естетичних цілей не підпадають під цей виняток.
Використані джерела
Kenji Tosaki, Masato Kumeuchi, Soichiro Unami Judgment rendered by the Grand Panel of the Intellectual Property High Court on March 19, 2025, regarding the patentability of compositions which contemplate medical procedures both before and after manufacture. https://www.noandt.com/en/publications/publication20250331-1/
Masato Iida. IPHC Grand Panel Finds Patent Infringement and Clarifies Medical Exemption in Cosmetic Procedures // Shiga International Patent Office (https://shigapatent.com/en/topics/grandpanel_cosmetic-procedures/
IPHC Grand Panel Finds Patent Infringement and Clarifies Medical Exemption in Cosmetic Procedures https://shigapatent.com/en/topics/grandpanel_cosmetic-procedures/