Тема так званого gender gap у консалтинговому бізнесі, до якого належить також юридичний бізнес, наразі надзвичайно актуальна за кордоном. На профільних конференціях приходить той етап, коли в кулуарах після обговорення особливостей регулювання того чи іншого питання у конкретній юрисдикції співрозмовник-жінка піднімає питання співвідношення жінок та чоловіків в юридичній професії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Я не схильна драматизувати зазначену проблематику і піддаватися стереотипу, що жінкам важче побудувати кар'єру, ніж чоловікам. Моє загальне, однак не позбавлене суб'єктивізму, враження полягає в тому, що як кар'єрний шлях, так і загалом «підводні камені» в юридичній професії доволі схожі як у чоловіків, так і у жінок. Можливо, це тому що мій кар'єрний досвід зазнав не багато гендерних стереотипів. Мені пощастило працювати в компаніях, де чоловіки та жінки перебувають у рівних умовах, а також відсутні будь-які гендерні стереотипи під час вирішення питання щодо розподілу проектів чи просування кар'єрними сходинками.
Водночас, оскільки окреслена тематика наразі є дуже актуальною в міжнародній юридичній спільноті, варто зупинитися на деяких аспектах. Сьогоднішня тенденція на розвинених юридичних ринках — це акцент на різноманітність. Найпершим акцентом є саме співвідношення обох статей на партнерському рівні. Деякі закордонні юридичні фірми подають цей аспект як конкурентну перевагу, тобто те, що відрізняє їх серед інших колег на ринку. Також після участі в організаційних комітетах профільних конференцій за кордоном для себе я відзначила, що під час підбору доповідачів надзвичайно важливим є питання гендерного різноманіття на кожній конкретній сесії доповідей. Ще жодного разу на конференціях за кордоном я не зустрічала панелей доповідачів, де зовсім не було б жінок.
Не без гордості відзначу, що в гендерному плані наша юридична компанія, мабуть, є однією з найбільш прогресивних на юридичному ринку України. Адже наразі з 9 партнерів у нас 4 жінки. Водночас ситуація на ринку загалом не настільки хороша для жінок. Мені не відомі відповідні дані щодо юридичного ринку України (хоча маючи бажання, це доволі легко порахувати), тому нижче опиратимуся на показники та дослідження з інших юрисдикцій. Згідно з даними Американської Правничої Асоціації (АВА), на рівні юристів налічується 45% жінок, тоді як на рівні партнерів — лише 22,7%, а дольових партнерів-жінок ще менше — 19%.
Інша проблематика, яку зараз активно піднімають у розвинених юрисдикціях — це розрив в оплаті праці чоловіків та жінок. У 2018 р. компанії Великої четвірки оприлюднили свої дані щодо оплати праці чоловіків та жінок. Наприклад, у Deloitte цей розрив становив аж 43,2%. Одразу слід зазначити, що це не означає, що на одній і тій же позиції працівнику-жінці платили майже вдвічі менше, ніж колезі чоловічої статі. На рівних посадах оплата праці є рівною. Причина в такому розриві в оплаті праці чоловіків та жінок лежить в описаній вище проблематиці — жінки займають невеликий відсоток високооплачуваних партнерських позицій.
При цьому інтернет-простір рясніє публікаціями з посиланням на різноманітні дослідження про те, що компанії, у яких в менеджменті більше жінок, заробляють більше грошей. З цієї причини чи, можливо, під тиском громадськості та профільних асоціацій, наразі намагаються розібратися в окресленій проблематиці. Зокрема, активно шукають відповіді на питання про те, чому жінки зазвичай сходять з кар'єрної дистанції. Одним з очевидних пояснень є зміна в певний момент пріоритетів жінки з кар'єри на сім'ю. На сьогодні ця тема ще не вичерпана, дискусії в цьому напрямку продовжуються.
На мою суб'єктивну думку, жінкам часто не вистачає впевненості в собі, щоб претендувати на вищі позиції кар'єрної драбини. Дивно, але я зустрічала жінок-юристів, які відмовлялися від пропозицій перейти на вищу посаду, тому що вважали себе недостатньо компетентними для запропонованої позиції. Водночас я неодноразово спостерігала ситуацію, коли чоловіки-юристи, які не дотягували до кваліфікаційних вимог певного грейду, все одно дуже наполегливо боролися за нову посаду.
Також моя розповідь не була б повною і я не була б до кінця щирою з читачами на тему підводних каменів в юридичній професії для жінок, якби не поділилася своїми спостереженнями. Це стосується специфіки практики, яку я очолюю — практики кримінального права та захисту бізнесу.
Найкраще це продемонструвати на прикладі. Нещодавно я натрапила на коментарі юристів в одній із соціальних мереж. Дівчина-адвокат коментувала реакцію одного з клієнтів на те, що саме вона супроводжуватиме на допиті: «Хто? Ви?!». В цьому випадку така неприхована реакція була саме на стать адвоката. У мене цей коментар також викликав певне відчуття дежавю.
На жаль, наше суспільство ще не позбавлене стереотипу, що кримінальні адвокати — це такий «пропалений» життєвим досвідом брутальний чоловік. Під ці стереотипи часто формуються очікування клієнтів. Дехто з потенційних клієнтів прямо в очі висловлює своє здивування з приводу того, що відповідальним адвокатом за їхню справу буде саме жінка. Тобто статева приналежність у деяких потенційних клієнтів викликає сумніви щодо можливості адвоката професійно супроводжувати проект. Однак тих, хто готовий відкрито обговорювати таку проблематику, є меншість. У більшості тих, хто має сумніви, це просто читається в очах та з виразу обличчя. Ще частина потенційних клієнтів одразу піде до адвоката-чоловіка.
Проте не варто робити з цієї ситуації трагедію. Адже далеко не всі потенційні клієнти підпадають під ці стереотипи. Все ж таки у нас орієнтація на бізнес, а клієнтам зі сфери бізнесу зазвичай все одно, якої ти статі. Їх цікавить лише професіоналізм та досвід. Окрім того, з гендерними упередженнями потенційного клієнта також можна працювати. Важелем переконання в цьому випадку є той же професіоналізм, а також коли твої проекти говорять самі за себе.
Якщо подивитися на юридичний ринок України, то адвокатів-жінок, які практикують у сфері кримінального права, значно менше, ніж чоловіків. Водночас у більш розвинених юрисдикціях ситуація зовсім протилежна. В США та країнах ЄС є окремі клуби або осередки, куди входять виключно жінки-адвокати, які практикують у сфері так званої білокомірцевої злочинності. Ця обставина дає надію. Адже якщо за кордоном вже багато жінок-адвокатів у такій, здавалося б, суто чоловічій сфері, то до нас також рано чи пізно дійде ця тенденція.
Насамкінець, хочу порадити жінкам-юристам не обмежувати себе очікуваннями інших, а впевнено рухатися у професійному полі до своєї мети.