17 березня 2015, 10:57

Законодавці значно спростили відносини підприємців з державою

Опубліковано в №10-11(456-457)

Анатолій Кисельов
Анатолій Кисельов «Juscutum» юрист практики корпоративного права

Верховна Рада України на позачерговому засіданні 02.03.2015 прийняла Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі – Закон). Прийняття Закону було умовою Міжнародного валютного фонду для надання Україні фінансової допомоги.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їхнього ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Від попередньої редакції прийнятий Закон відрізняється своєю новизною. Він змінює основні підходи до регулювання відносин у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до Закону, основні завдання з формування та реалізації державної політики у сфері ліцензування здійснюють: Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та органи ліцензування.

Новий закон передбачає видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню та налагодження прозорих взаємовідносин між державою і бізнесом. Такі заходи з боку держави спричинені необхідністю створення сприятливіших умов розвитку підприємництва та покращення інвестиційної привабливості України.

З прийняттям Закону кількість видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, скоротилась з 56 до 29, значно спростився порядок отримання ліцензій, що спричинено запровадженням сучасних електронних технологій. Серед видів господарської діяльності, які тепер не підлягають ліцензуванню: торгівля пестицидами та агрохімікатами, митна та брокерська діяльність, заготівля та переробка металобрухту, торгівля рідким паливом з біомаси та біогазом, охоронна діяльність та ще 9 інших видів діяльності.

Новим є необов’язковість оформлення ліцензії, як документа у паперовому вигляді (зокрема її дублікатів та копій) – суб`єкт господарювання сам визначає: чи отримати йому ліцензію на бланку, чи достатньо наявності інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб  підприємців про видану йому ліцензію.

Законом встановлюється безстроковість дії ліцензії для всіх видів господарської діяльності, до того ж розмір державного мита зберігається на тому самому рівні і становитиме еквівалент однієї мінімальної заробітної плати (на сьогодні – 1218 грн.).

Законодавці значно спростили відносини підприємців з державою. Суб’єкт господарювання, який збирається отримати ліцензію може подавати документи до органу ліцензування і отримувати від нього документи в електронному вигляді. Такі новації дадуть змогу подолати корупцію в сфері ліцензування на місцях, обмеживши контакти підприємців з державними органами.

Запроваджується ідеологія тісної взаємодії між державними органами та громадськими організаціями чи об’єднаннями підприємців, що може слугувати засобом забезпечення прозорості сфери ліцензування. Такі засоби посилять контроль за діяльністю державних органів у сфері ліцензування.

До прийняття Закону досить часто органи ліцензування зловживали своїм становищем, відмовляючи підприємцям в отриманні ліцензій. Аргументами, як правило, були посилання на помилки в поданому пакеті документів, чи необхідність надання додаткових документів, надання яких не передбачено взагалі. У новому законі виключаються норми, які дають змогу посадовим особам органів ліцензування зловживати своїм становищем, що відповідно буде значно виключати корупційну складову.

Законодавство у сфері ліцензування вже давно потребувало модернізації. Проте обмежуватись прийняттям одного закону було б недоречно з боку влади. Наразі законодавці повинні уніфікувати підзаконні нормативно-правові акти у цій сфері з метою встановлення зрозумілих та прозорих для суб’єктів господарювання норм і уникнення можливості їхнього суб’єктивного застосування посадовими особами органів державної влади. Такі зміни потребують часу для їхнього впровадження, але вже курс на послаблення тиску на підприємців взято.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати