З 12 серпня цього року набув чинності новий Закон, який зробив практично неможливим погашення боргу за кредитом у збанкрутілому банку за рахунок депозиту іншої особи. Раніше такою схемою користувалися особи, в яких були депозити в банку, що збанкрутував. Вони продавали право вимоги грошових коштів за своїм депозитом тим, у кого є борги перед банком, а боржникам, у свою чергу, зараховували суму «прогорілого» депозиту як оплату за кредитом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Звичайно, зазначена схема спрацьовувала не завжди, і щодо неї є досить різноманітна судова практика. Але з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», така можливість може нівелюватися.
Запропоновані законодавчі зміни ініційовані Мінфіном з метою, нібито поліпшити процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, кількість яких протягом 2014-2015 рр. збільшилася, а також, щоб розширити можливості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та пришвидшити отримання вкладниками їхніх коштів.
Цей закон покликаний врегулювати питання, щодо якого були різні судові рішення судів і колізії між різними нормами. Звичайно, у прийнятті цього нормативного акта більше зацікавлені банки і Фонд гарантування вкладів, оскільки раніше деяким кредиторам взаємозалік зустрічних вимог давав змогу отримати «живі» гроші від боржника, а боржник з дисконтом сплачував кредит. Такий спосіб активно використовувався ще під час кризи 2008 р., до того ж і боржники, і кредитори банку шукали один одного, зокрема через посередників, які заробляли на цьому.
З прийняттям зазначеного закону забороняється взаємозалік зустрічних вимог, зокрема взаємозалік зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю сторін, прощення боргу, об’єднання боржника і кредитора в одній особі.
Проте закон передбачає окремі винятки. Так, у ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тепер передбачено, що заборона не поширюється на випадки, коли боржник є одночасно і кредитором цього банку, і грошові кошти спрямовуються на погашення кредиту боржника перед банком. Тобто провести взаємозалік можливо, але за умови, що на депозитному рахунку боржника були гроші на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку і можливість відповідного списання передбачена умовами договору з банком.
Слід звернути увагу, що ця норма Закону виписана так, що в процесі її застосування виникнуть суперечки під час її тлумачення з урахуванням юридичної термінології, чим, безумовно, скористається Фонд. Однак для вкладників не все так безнадійно. Якщо керуватися правовою суттю понять «боржник» і «кредитор», як сторін певного зобов’язання, то можливість провести взаємозалік зобов’язань з повернення депозиту та погашення кредиту, має бути, і її реалізація залежить від правильного правового обґрунтування. Вкладник, відстоюючи свою позицію, повинен керуватися тим, що: цілі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який спрямований на захист прав вкладників; смислового навантаження ст. 46 цього закону; положень ЦК України про зобов’язання та його склад, про заміну боржника (кредитора) у зобов’язанні на іншу особу.