Верховна Рада скасувала так званий закон Савченко, який передбачає зарахування одного дня попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. За відповідні зміни проголосували 227 народних депутатів. «ЮГ» вирішила дізнатися, що думають з цього приводу юристи, котрі спеціалізуються на кримінальному праві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Беручи до уваги важливість теми, прийнятий закон буде, мабуть, так само активно обговорюватись, як і «Закон Савченко», і теж викликатиме певне нерозуміння. Крім того, що Закон Савченко приймався під конкретну ситуацію, серед основних причин його прийняття були також незадовільні умови перебування у слідчих ізоляторах і та використання правоохоронними органами попереднього ув’язнення як засобу тиску на підозрюваних.
Практика застосування Закону, на жаль, виявилася не надто оптимістичною. На волі опинилися небезпечні злочинці (наприклад, організатор афери з «Елітою Центр»), а те, що мало б відбутися у будь-якому разі – реальне покращення утримання у слідчих ізоляторах – на жаль, не відбулося. Питання, наскільки доцільно було приймати за таких обставин новий закон, залишається відкритим.
При цьому новий закон, розглянутий ВР за спрощеною процедурою за 15 хвилин (далі – новий Закон), ще не набрав чинності. Виходячи з тексту проекту, розміщеного на сайті ВР, з дня набрання ним чинності ст. 72 Кримінального кодексу України (ККУ) фактично повертається до попередньої редакції, у якій відсутня формула Закону Савченко «день за два». Зокрема:
- попереднє ув’язнення буде зараховуватись судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день (або за правилами, передбаченими в ч.1 ст. 72 КК);
- при призначенні покарань, не зазначених у ч.1 ст. 72 ККУ (тобто штрафу або позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю як основного покарання), суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
За діючим ККУ, штраф як основний вид покарання може призначатися також за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, тож суд і надалі матиме право звільняти осіб, засуджених за такі злочини, до покарання у вигляді штрафу, у зв’язку з тим, що вони перебували під вартою. Це можна було б усунути за допомогою нового Закону, проте ВР цього не зробила.
Разом з тим, для осіб, які можуть підпадати під зазначені вище закони, та їх захисників важливо розуміти, протягом якого часу і до кого все ще буде застосовуватись Закон Савченко, тобто формула «день за два». А щодо цього можуть виникнути питання.
Зокрема, зі змісту п. 2 прикінцевих положень нового Закону випливає, що розпочаті судом з власної ініціативи та отримані ним до набрання чинності нового Закону клопотання засуджених осіб, членів їх сімей, захисників про застосування Закону Савченко розглядаються відповідно до Закону Савченко.
У той же час, виходячи із ст. 5 ККУ, не можна виключати, що положення Закону Савченко мали б застосовуватись до всіх осіб, яким попереднє ув’язнення було зараховане до строку покарання у період до набрання чинності або під час дії Закону Савченко, незалежно від того, коли саме ними були подані клопотання про його застосування (таку позицію, наприклад, займає Головне науково-експертне управління ВР).
Не виключена і протилежна позиція – зокрема, що суди застосовують Закон Савченко лише до набрання чинності новим Законом (виходячи зі ст. 5 Кримінального процесуального кодексу України, хоча у цьому випадку мова йде про матеріальний закон).
Найбільш слушною нам видається позиція, базована на ст. 5 ККУ. Разом з тим, ми розуміємо, що зазначене питання буде вирішуватись судовою практикою, у зв’язку з чим може виникнути необхідність у роз’яснені Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з цього питання».