На 1 млн зареєстрованих в Україні компаній припадає 100 тис. обшуків на рік. Так, близько 100 тис. обшуків щороку проводять наші правоохоронці з метою пошуку доказів, отримання яких неможливе іншим шляхом. У рази більше виходить ухвал судів про арешт активів, проведення негласних заходів, тимчасовий доступ до документів (виїмки). Займаючи 111‑й рядок у списку країн за показником «ВВП на душу населення», Україна в цьому рейтингу вдвічі нижче від Білорусі (65 місце), у 3 рази нижче Латвії (47 місце) і в 10 разів нижче Сінгапуру (3 місце).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Частка NPL (непрацюючих кредитів), за офіційною статистикою, на початок 2020 р. становила близько 50% усіх виданих банківською системою кредитів. Причому лідер банківського ринку, державний ПриватБанк зосередив у себе половину всіх непрацюючих кредитів — частка NPL у його портфелі становить 80%. Надходження валюти в Україну від трудових мігрантів перевищує надходження від усіх інших видів експорту, в т. ч. експорту сільськогосподарської продукції, металу, ІТ‑послуг, і становить понад 11% національного ВВП. Саме ж число мігрантів, за різними оцінками, доходить до 10 млн осіб.
За останні 10 років курс національної валюти впав по відношенню до долара США більш ніж в 3,5 рази, більше 100 банків були ліквідовані (більше половини банківської системи), їх вкладники і акціонери розорені. Громадяни країни неодноразово обмежувалися в доступі до своїх депозитів. У країні досі існує валютний контроль, що обмежує право володіти і розпоряджатися іноземною валютою. Податкове законодавство являє собою тисячі сторінок друкованого тексту і змінюється, як мінімум, десяток разів на рік.
Рейтингове агентство Moody's на сьогодні присвоїло Україні рейтинг B3 (Латвія, наприклад, має рейтинг A3). Слід зазначити, що це найнижчий рейтинг, що передує сміттєвому. За класифікацією цього рейтингового агентства, оцінки розташовуються так: Ааа, Аа1, Аа2, Аа3, А1, А2, А3, Ваа1, Ваа2, Ваа3, Ва1, Ва2, Ва3, В1, В2, В3, Саа… Добре видно наше місце? Рейтинг Ва1 вже вважається неінвестиційним, спекулятивним щаблем. Умовно кажучи, ми нижче дна на 6 щаблів, і це при тому, що в 2020 р. Moody's підвищив рейтинг України з Саа1.
Зовнішньоторговий оборот України у січні-червні 2020 р. становив $47,3 млрд порівняно з $52,6 млрд роком раніше. За перші 6 місяців поточного року обсяг імпорту скоротився на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до $24,3 млрд. Експорт скоротився на 6%, до $23 млрд. Негативне сальдо торгового балансу складає $1,4 млрд. На кінець І півріччя 2020 р. головними імпортними партнерами України були Китай (15% усього імпорту), Німеччина (9%) і Росія (9%). Імпортували ми переважно енергоресурси, машинобудівне обладнання та транспортні засоби. Велика частина українського експорту прямувала в Китай (13%), Польщу (6%) і Росію (6%). Продавали за кордон в основному зерно, соняшникову олію і чорні метали.
За рейтингом агентства Bloomberg «Нещасні економіки світу» Україна у 2019 р. зайняла 10 місце з кінця! Гірше, ніж у нас, справи йдуть лише в Південній Африці, Нігерії, Аргентині та Венесуелі. При цьому НБУ прогнозує падіння реального ВВП в Україні у 2020 р. ще на 6%. З 2000 р. по сьогоднішній день населення країни скоротилося на 10 млн осіб — з 50 до 40 млн. А з урахуванням тимчасово неконтрольованих територій, під які потрапили майже третина території країни і 7 млн громадян, наші справи виглядають ще гірше.
Тепер давайте проведемо такий розрахунок. Прожитковий мінімум в Україні наближається до $80 на місяць на людину, тобто майже $1000 на рік. Відповідно, в країні має щороку зароблятися 1000 * 40 млн = $40 млрд, щоб забезпечити усіх хоча б прожитковим мінімумом. Для порівняння, це більше, ніж дохідна частина бюджету країни на 2020 р. Таким чином, кожен працюючий у країні бізнес — це чарівник, який знімає непосильний тягар з державної скарбниці. Це чарівник, який годує себе і своїх співробітників та ще й платить частину своїх доходів у вигляді податків. Але саме він піддається постійному переслідуванню.
Чому інвестиція краща за кредит, особливо кредит МВФ?
Питання, в принципі, риторичне. Кредитор зацікавлений у поверненні своїх коштів з відсотками, але часом, коли мова йде про країни, зацікавлений у неповерненні коштів. Тоді країна як вічний боржник потрапляє у повноцінне рабство до кредитора. Вже немає сенсу захоплювати її, вбивати і руйнувати, ризикуючи отримати партизанський опір та інші біди — за цілком доступні кошти її можна купити і згодом керувати нею, як колонією. Хочете — антибанківський закон або закон про ринок землі, хочете — власний суд і правоохоронні органи. Кредитор контролює призначення на посади, звільнення чиновників, зовнішню і внутрішню політику. Чи можна скинути ярмо? Так, потрібно лише віддати борги, а не брати нові, люб'язно надавані «друзями» для проїдання, а відповідно, для подальшого поневолення.
Інвестор, звичайно, також не благодійник, проте він приходить з інвестиціями (грошима) в конкретний бізнес (підприємство), і його мета — максимальний розвиток цього бізнесу, щоб його частка прибутку також була максимальною. В кінцевому підсумку кожен залучений долар інвестицій — це можливість отримати $3–5 прибутку, а відповідно, не брати нові кредити і навіть повернути старі. Так що для нашої країни інвестиції — єдиний спосіб відродити/побудувати економіку, повернути борги і отримати справжню незалежність.
Але інвестор націлений заробити гроші, тому уважно вивчає ситуацію в державі. Обіцянка надати для великих інвесторів «інвестиційну няню» — це маячня або блеф, на ваш вибір. Не може бути так, що в усьому бізнесі вакханалія, а три підприємства працюють спокійно. Увійшовши на ринок України, інвестор відразу опиняється у загальному човні. Його хвилюють плутанина, влаштована ДПС з ПДВ-накладними, і віднесення підприємств «у ризики», невпинні обшуки, арешти активів та інший пресинг правоохоронної системи. Його хвилюють чиновники, які під маскою боротьби з корупцією перетворили бізнес на дійну корову, ставши, по суті, рекетирами ХХІ століття. Все інше — нестабільне податкове і банківське законодавство, як і законодавство в цілому — лише наслідок цього рекету, коли під виглядом нагальних змін через парламент протягують правки під конкретні групи впливу. За останній час, скажімо, СБУ порушило таку кількість справ щодо фінансування тероризму (щоб хоч якось прив'язати бізнес до своєї підслідності), що створюється враження, ніби кожен другий у нашій країні допомагає терору.
Прокуратура, ДБР, САП, НАБУ, поліція, ДФС і ДПС, судова система — ось з чим зіткнеться інвестор, зайшовши на наш ринок. А з іншого боку барикади — всього лише ми, адвокатура України, і цього явно недостатньо. Відшуміли обнадійливі закони «Маски-шоу стоп» і «Маски-шоу стоп 2», а помітних змін я не бачу.
Водночас у Польщу наразі приходить до $200 млрд інвестицій на рік. Такого ефекту можна досягти лише за умов гарантування прав інвесторів, активного розвитку внутрішнього ринку споживання, підтримки з боку держави виробничих потужностей, що орієнтовані на активний експорт у сусідні країни, гарантії права власності, неухильного дотримання зобов'язань з боку держави. У нашому ж випадку якраз ті, хто мав би захищати право, всіляко його зневажають на догоду особистим інтересам. Як тенісну кульку, перекидаючи справу з одного підрозділу в інший, правоохоронець підшукує найбільш «лояльний» суд, який без зайвих зволікань буде давати згоду на обшуки і арешти, розглядаючи за 15 хвилин клопотання з сотнею компаній і фізичних осіб. Фактично незмінна правоохоронна система — це й є запорука стабільно поганого життя у країні.
Багато в чому тут винна влада
Скоротивши кількість правоохоронців у 10 разів і пропорційно піднявши їм зарплати, можна отримати систему, владі непідконтрольну, де кожен буде дорожити своїм робочим місцем і отримає можливість гідно жити без мародерства і рекету. Але така система перестане відповідати інтересам тієї ж влади. Вже не буде можливості «притиснути» когось або, навпаки, заохотити «за хорошу поведінку». Замість мільйонів відступних як захист від рекету влада почне отримувати лише зарплату, нехай навіть хорошу. Хто піде на таке? «Дракона може перемогти лише дракон». А значить, ми й далі приречені бути державою третього світу з непосильними боргами і маріонетковою владою. Державою, неприйнятною для інвесторів і з всесильними й дуже багатими чиновниками. А жаль…