Проблема залежалих вантажів залишається однією з найбільш гострих у міжнародній морській торгівлі та створює фінансові, юридичні, а також репутаційні ризики для учасників перевезень. Останнім часом у нашій практиці з’являється все більше кейсів, пов’язаних із залежалими вантажами, які переважно виникають у країнах Близького Сходу та Африки, де є певні законодавчі особливості операцій із залежалими вантажами або правові колізії, які дають змогу недобросовісним вантажоодержувачам отримувати контроль над вантажами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розглянемо декілька показових випадків.
Неотримання вантажу вантажоодержувачем
Один із найпоширеніших випадків — неотримання вантажу вантажоодержувачем, що призводить до простою вантажу у порту й тягне за собою низку ризиків і негативних наслідків для інших учасників перевезення.
З подібною ситуацією зіткнувся один із наших клієнтів-експедиторів, який добросовісно організував доставку продовольчого вантажу з України до порту Дакар (Сенегал), однак вантажоодержувач більше п’яти місяців не забирав вантаж, а вантажовідправник намагався самоусунутися від цієї проблеми, внаслідок чого експедитор почав отримувати претензії від морського перевізника та рахунки на сплату штрафних санкцій.
В цьому випадку ризики були усунуті в результаті пред'явлення експедитором претензії до свого клієнта — вантажовідправника, який врешті-решт зміг вплинути на свого контрагента — вантажоодержувача та змусити забрати вантаж, а також сплатити штрафні санкції та витрати за зберігання.
Отримання контролю над вантажем через суд
У деяких юрисдикціях, таких як Марокко, є правові колізії, які дають змогу отримати вантаж без оригіналу коносамента через судове рішення.
Так, 15 контейнерів з агропродукцією українського експортера були видані вантажоодержувачу не на підставі оригіналів коносаментів, які він мав отримати у банку проти оплати вартості вантажу за допомогою платіжного інструменту CAD (англ. Cash against Documents), а на підставі судового рішення місцевого суду, винесеного за окремою терміновою процедурою. Законність таких рішень викликає багато сумнівів, оскільки їх винесення відбувалося без участі інших учасників перевезень, на права яких вони мають безпосередній вплив, а встановлені факти та висновки, яких дійшли суди, ґрунтувалися на сфальсифікованих документах.
Український експортер вирішив оскаржувати вказані судові рішення, ініціювати арбітражний процес і кримінальне переслідування вантажоодержувача, а також позбавлення його ліцензії на здійснення своєї діяльності.
Покинутий вантаж, його утилізація або продаж на аукціоні
У багатьох країнах наявні норми, що дозволяють портовій адміністрації або митним органам вилучати і реалізовувати вантаж, якщо він залишається незатребуваним протягом певного періоду або покинутим. Це часто відбувається без згоди власника, що може спричинити значні фінансові втрати.
Наприклад, у Саудівській Аравії діють правила, за якими вантаж, що не був одержаний вантажоодержувачем протягом 15 днів (для швидкопсувних вантажів) чи 30 днів (для інших) вважатиметься покинутим, внаслідок чого митні органи набувають право продати його на аукціоні.
Так сталося і у кейсі одного з наших клієнтів, у якому поки вантажовідправник і вантажоодержувач розв’язували проблемні питання, які вони не спромоглися врегулювати між собою до організації перевезення, після трьох місяців зберігання у порту призначення вантаж був визнаний митними органами покинутим і реалізований на аукціоні, а всі штрафні санкції пред’явлені українському експедитору.
Після тривалих і майже успішних переговорів вантажовідправник вирішив з них вийти, і процедура врегулювання перейшла у судову площину.
Цей кейс є яскравим прикладом неприємної та несправедливої ситуації, коли штрафні санкції (демередж, детеншн) покладаються не на реального винуватця (відправника чи отримувача), а на експедитора, що відбувається через особливості договорів лінійних морських перевезень.
Нарешті, варто зазначити, що зазвичай такі випадки не відносяться до страхових, а тому вигодонабувач не може розраховувати на страхове відшкодування навіть за наявності полісу страхування вантажу.
Що робити, щоб мінімізувати ризики для експедиторів?
Залежалі вантажі створюють значні юридичні ризики, але їх можна усунути або принаймні мінімізувати, зокрема, через ретельне планування, правову експертизу та контроль за процесами перевезення, а також:
• перевірку надійності та репутації контрагента перед укладенням контракту і відправкою вантажу;
• постійний контроль за статусом вантажу та строками його зберігання;
• врахування особливостей місцевого законодавства країни призначення та готовність оперативно на них реагувати;
• включення у договір положень про фінансові гарантії або передоплату.