Звертаючись до юридичної фірми з проблемою, клієнт завжди хоче отримати зрозумілий план дій і бюджет, які, зрештою, розв’яжуть його проблему.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
І найчастіше, якщо йдеться про спори, пов'язані з міжнародною купівлею-продажем товарів, під проблемою ми маємо на увазі стягнення грошей (боргу за поставлений товар, збитків, штрафних санкцій тощо).
І шлях до таких грошей завжди однаковий — спроба врегулювати мирним шляхом (претензійна робота) арбітраж, виконання. Очевидно, що це певна послідовність. Не можна перейти до виконання, не пройшовши арбітраж. Не рекомендуємо йти в арбітраж, не спробувавши врегулювати і зрозуміти позицію контрагента.
Виконання, що повніше має на увазі визнання та виконання, залежить від юрисдикції та здебільшого регламентовано Нью-Йоркською конвенцією 1958 року.
Процедура арбітражу регламентована арбітражними правилами конкретної інституції.
Але, повертаючись до назви статті, завжди хочеться, наскільки це можливо, бути впевненим у тому, що всі дії приведуть до грошей, а не красивих рішень на папері. Одним з інструментів такої впевненості є попередні забезпечувальні заходи (арешт рахунків/активів).
Кожна юрисдикція має свої правила, з якого етапу такою опцією можна скористатися.
Крім того, таке забезпечення можна отримати ще одним шляхом — завдяки Worldwide Freezing Order (WFO).
В умовах глобалізованої економіки і транскордонної торгівлі забезпечення виконання арбітражного рішення стає ключовим фактором успішного стягнення. Коли борг значний; коли є ризик, що боржник може вивести чи приховати активи до завершення провадження; коли активи розкидані по різних юрисдикціях; якщо арбітражне провадження почалось, але винесення рішення займе час — однозначно слід розглянути й такий інструмент.
WFO — це судовий наказ, який обмежує чи повністю забороняє розпорядження активами боржника, що перебувають не лише в межах юрисдикції суду, але й в усьому світі. WFO призначений не для примусового стягнення активів, а для їх «збереження» на період судового чи арбітражного провадження.
Англійський закон про арбітраж 1996 року дозволяє англійському суду визнавати і виконувати як арбітражні рішення, винесені в Англії, так й іноземні (тобто отримані в арбітражі за межами Англії та Уельсу) так само, якби це були рішення самого суду. Ці положення також надають суду право застосовувати весь інструментарій, доступний йому при виконанні власних рішень, зокрема й Freezing Orders.
Як отримати Worldwide Freezing Order?
Ключові умови:
1. Сильна позиція за сутністю спору (prima facie case).
2. Реальний ризик відчуження активів до рішення у справі.
3. Обов’язок повного розкриття інформації, зокрема фактів, які можуть бути не на користь заявника.
4. Гарантії відшкодування збитків (cross-undertaking in damages), якщо згодом суд визнає видачу наказу необґрунтованою.
Процедура вимагає значних юридичних витрат, і це не дивно, тому що необхідно ретельно підготувати докази, включити звіти фінансових аналітиків, юрисдикційні обґрунтування тощо, не враховуючи того, що суд вимагає внесення депозиту або надання банківської гарантії на можливу шкоду відповідачу.
Якщо ваша компанія веде зовнішньоекономічну діяльність, постачає сировину чи продукцію (наприклад, за контрактами GAFTA/FOSFA), бере участь у міжнародних арбітражах, завжди аналізуйте необхідність і можливість застосування забезпечувальних заходів вже на етапі прийняття рішення про ініціювання арбітражу. WFO — чудовий інструмент, але не єдиний.