22 березня 2017, 16:34

Юридичні послуги у сфері банківського та фінансового права

Опубліковано в №13 (563)

Дар'я Коротченко
Дар'я Коротченко «Trusted Advisors» юрист

Із вступом у законну силу ЗУ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та введенням адвокатської монополії представництво в суді юридичних осіб, в т. ч. банківських установ, буде здійснюватися виключно адвокатами. Поки що такі нововведення є обов’язковими лише у судах касаційної інстанції і Верховному Суді України та стосуються тільки тих справ, провадження у яких відкрито/порушено судом після 30.09.2016 (дати набрання чинності змін). Однак вже з 1.01.2019 адвокатська монополія охопить судові процеси у всіх інстанціях, тому часу для її впровадження залишилось небагато.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Конституцією України, а саме її ст. 131-2 визначені винятки з такого правила: «…у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена». Зупинимося більш детально на малозначних спорах, адже інші категорії справ з наведеного переліку для банківського сектору нехарактерні або ж зустрічаються дуже рідко.

Поняття «малозначний спір» ще не знайшло свого відображення у нормативно-правових актах, однак думки з цього приводу вже існують. Так, у Верховній Раді зареєстровано законопроект №5221, яким пропонується ввести поняття «малозначний спір» у ст. 10 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» та віднести до цієї категорії всі немайнові спори та спори майнового характеру, ціна позову у яких не перевищує 1 млн грн.

Іншою є позиція Ради з питань судової реформи, на офіційному сайті якої опубліковано проекти оновлених Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства, кожен з яких також містить поняття та визначення «малозначний спір».

У цивільному та господарському судочинстві малозначними спорами запропоновано назвати: справи, у яких ціна позову не перевищує 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім тих, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто для віднесення спору до категорії малозначних господарські та цивільні суди повинні враховувати не лише ціну позову, але й необхідний порядок розгляду справи, що в більшості випадків автоматично відносить банківські спори до категорії загального позовного провадження, враховуючи їх складність.

У проекті Кодексу адміністративного судочинства прив’язка до ціни позову відсутня, однак зазначено, що малозначна справа – це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та/або судового засідання для повного і всебічного встановлення її обставин.

Яке із запропонованих понять та визначень малозначного спору буде обрано законодавцем, на сьогоднішній день невідомо, однак можна стверджувати, що більшість банківських спорів, щонайменше у господарських судах, будуть вимагати обов’язкової участі адвоката.

За наявними у нас приблизними даними, до впровадження адвокатської монополії банківські установи мали лише 20–30% адвокатів у штаті юридичних відділів, а після введення вказаних змін кількість осіб, які мають намір (перебувають у процесі) отримати адвокатське свідоцтво, збільшилась вдвічі. Та все ж можна прогнозувати, що у зв’язку із тривалістю процедур отримання адвокатського свідоцтва найближчим часом банківські установи стануть перед необхідністю: 1) забезпечити отримання власними юристами адвокатських свідоцтв (шляхом надання вільного часу для проходження всіх необхідних процедур, фінансування обов’язкових витрат тощо) та/або 2) залучення адвокатів із аутсорсингу.

На нашу думку, проблема відсутності необхідної кількості адвокатів для належного представництва у суді, яка може виникнути і в інших сферах господарської діяльності, що тісно пов’язані з судовими спорами, може бути тимчасово (до спливу необхідного часу для отримання всіма бажаючими відповідних свідоцтв) вирішена шляхом розширення поняття самопредставництва юридичної особи її керівником.

Так, процесуальний закон надає можливість представляти інтереси юридичної особи її керівникові, і у такому випадку участь адвоката не є обов’язковою. Та оскільки керівник, наприклад, голова правління банківської установи, фізично не може супроводжувати усі визначені спори, ми пропонуємо надати можливість здійснювати представництво в суді особам, які пов’язані із такою банківською установою трудовими відносинами та є штатними юристами, без відповідного свідоцтва. За таких обставин можна буде зберегти баланс інтересів безпосередніх «користувачів» судової реформи та провести її більш м’яко.

Іншою важливою проблемою, з якою вже зустрілися адвокати в судах касаційної інстанції та Верховному Суді України, є необхідність вчиняти самостійно усі без виключення процесуальні дії. Мова йде про такі дії, як ознайомлення з матеріалами справи, подання документів до суду, отримання копій рішень та ін. Такі дії займають дуже багато часу, і якщо раніше адвокат міг доручити їх помічнику/стажеру шляхом видачі відповідного доручення, то на сьогодні така можливість законом не передбачена.

Вважаємо, існує необхідність впровадження тимчасової можливості вчиняти окремі процесуальні дії особам без адвокатських свідоцтв або окремим категоріям осіб, наприклад, помічникам або стажистам адвоката.

Підсумовуючи, варто наголосити, що професійна спільнота та, насамперед, органи адвокатського самоврядування виявились неготові до впровадження монополії адвокатів, оскільки на законодавчому рівні ще не визначено поняття та категорії спорів, у яких представництво виключно адвокатами не є необхідним, а процедура отримання адвокатського свідоцтва все ще залишається вкрай затяжною. Для прикладу, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області пропонує бажаючим здати іспит на адвоката у липні 2018 р., а у разі отримання позитивних результатів претенденти мають ще пройти піврічне стажування.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати