Для більшості судових процесів онлайн-правосуддя є цілком допустимим. Під питанням залишаються хіба що кримінальні провадження. Онлайн — це веління часу, а карантин — далеко не основна цьому причина. Пандемія лише підштовхнула цей процес та оголила наявні проблеми. Мабуть, найголовніше і беззаперечне — в більшості випадків сторони зовсім не мають потреби їздити по країні, вистоювати й висиджувати черги під кабінетами суддів, щоразу чортихатися, коли засідання переноситься з якоїсь причини. Сьогодні електронно‑цифровий підпис не є чимось незвіданим. Завдяки цьому прекрасному винаходу ми себе ідентифікуємо, керуючи банківськими рахунками через інтернет-банк, користуємося різними державними послугами та сервісами, а в деяких країнах ще й голосуємо. Так само можна проводити ідентифікацію кожного перед судовим онлайн-засіданням — і вперед!
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Безперечно, онлайн-правосуддя прийде на заміну звичайному, як електрична лампочка свого часу замінила газовий ліхтар. Більше не будуть проблемою обмежені розміри кімнат для засідань, відстань від клієнта (адвоката) до суду, піде в минуле очікування під дверима, яке замінить елегантна електронна черга. Однак саме в нашій країні перехідний період ускладнений деякими особливостями, усунення яких дало б поштовх руху вперед не тільки правосуддя, але й усієї держави.
Надворі XXI століття. Ілон Маск обіцяє вже в цьому році запуск проекту «Старлінк», що забезпечує доступ до високошвидкісного супутникового інтернету по всьому світу. Проте ми застрягли в минулому столітті, коли якісний інтернет рідко зустрінеш у наших державних органах (зокрема, в судах). Потрібен не просто якісний і швидкий інтернет, але й кілька альтернативних ліній на кожен суд з можливістю підключення до супутникового або мобільного провайдера, щоб у разі технічних проблем в одного з них процес правосуддя не зупинявся.
До того ж виходить, що такий же рівень інтернет-оснащеності потрібен кожній зі сторін: кожному адвокату, кожній компанії, кожній фізособі. Тобто найменше завдання, яке стоїть перед нами — докорінно поліпшити якість інтернету по всій країні. Виграш від цього буде колосальний, адже запрацюють мільйони онлайн-проектів (телемедицина, вибори, онлайн-правосуддя), а також вирішиться одвічна проблема нестачі офісних приміщень, що знищують своєю завищеною рентою будь-який бізнес… Карантин показав, як багато бізнесів можна перевести в онлайн-режим: від торгівлі до юридичних, бухгалтерських послуг. Однак ми за звичкою вкладаємо інвестиції в будівництво нових терміналів аеропортів, доставку айсбергів у пустелю та інші не менш важливі проекти.
Для здійснення правосуддя навіть суддям необов'язково буде знаходитися в будівлі суду. Правосуддя здійснює людина, а не стіни. Як часто ми чуємо про «державу у смартфоні», але наскільки ще далекі від поставленої мети!
Другим і не менш важливим завданням є розробка та впровадження відповідного програмного забезпечення (ПО), яке відповідатиме всім вимогам правосуддя. Наявний на сьогодні Easycon чи пристосовуваний для цієї мети Skype, Zoom виглядають скоріше дитячою забавкою, ніж серйозною спробою вирішити проблему онлайн-правосуддя. Озброївшись найрізноманітнішим інструментарієм, ми виглядаємо, як зграйка переляканих діток, які колотять по мусі журналом, пластиковою машинкою і лопаткою для піску, хоча всі ці аксесуари для цієї мети не призначені.
Спробуємо хоча б якось систематизувати вимоги до такого продукту
- Простота. Застосовуваний наразі інструментарій створений для вирішення величезної кількості завдань, тому містить значну кількість налаштувань і примочок. Це ускладнює роботу з системою, призначеною для використання кожним громадянином країни. Система після ідентифікації будь-яким з видів ЕЦП (хоча б відбитком пальця) має бути максимально простою у використанні, у разі можливості, більше не вимагаючи ніякої активної участі сторін процесу. «Чим простіший інтерфейс, тим надійніша система», — таким має бути основний принцип її побудови.
- Ідентифікація. Як не дивно, але до завдань ПО входитиме не тільки початкова ідентифікація сторони, але й постійна підтримка контролю. Важливо контролювати, щоб ніхто не перехопив у свої руки управління під час сеансу зв'язку та не продовжує участь замість однієї зі сторін, імітуючи її голос і зовнішній вигляд.
- Верифікація. Система протоколювання службової інформації про ip‑адреси, дані комп'ютерів (інших терміналів зв'язку), всієї іншої службової інформації учасника процесу.
- Шифрування. Відповідна система криптографічного захисту інформації, яка передається, що гарантує недоторканість даних, відсутність можливості модифікувати дані онлайн або згодом, під час їх довгострокового зберігання.
- Зберігання. Надійна система зберігання записів судових засідань, що передбачає створення кількох дата-центрів для хмарного зберігання інформації з резервним дублюванням.
- Захист. Захист системи від будь-якої спроби зовнішнього втручання, починаючи від DDoS-атак та закінчуючи інфікуванням вірусами. Всі ж ще пам'ятають, як бухгалтерська система M. E. Doc піддалася атаці вірусом «Петя».
- Стиснення. Використання максимально ефективних кодеків. Йдеться про аналогово-цифрове перетворення, що надає можливість максимально стиснути аудіо- і відеоряд з можливою втратою якості, залишаючи її на цілком допустимому рівні. Реалізація цього кроку допоможе суттєво знизити вимоги до якості інтернету, продуктивності комп'ютерів та займаного записами місця у сховищах.
- Тривожна кнопка. Створення так званої тривожної кнопки в системі, яка сигналізує, що учасник/учасники процесу в цей момент перебувають під тиском. Наприклад, неподалік (за межами огляду камери комп'ютера) примостився кілер і змушує надавати свідчення або виносити рішення без необхідної свободи волі.
- Стійкість. Необхідно приділити увагу стійкості системи, щоб унеможливити збої (наприклад, пропозиції перезавантажити програму і почати все спочатку під час судового засідання).
Третім завданням я назвав би встановлення на законодавчому рівні точки неповернення. Скажімо, якоїсь дати, коли хочеш чи не хочеш, але всім доведеться пере
йти в онлайн. Зокрема, як це було із завданням звітності до податкової — була дата, після якої звітність у паперовому вигляді перестала прийматися. Якщо себе не обмежити, процес переходу в онлайн надалі буде регулюватися виключно бажанням конкретного судді, його особистим ставленням до цього питання.
Четверте завдання — варто поговорити про комп'ютерну грамотність мас. Мікрохвильову піч всі освоїли, а на комп'ютер дивляться, як на чорний ящик. Часом відсутність елементарної комп'ютерної гігієни (встановлених антивірусів, файєрволів) стає причиною тотальної зараженості комп'ютерів, що не дозволяє безпечно виконувати на них будь-які дії.
На завершення хочу сказати, що світ вже знає успішні приклади переходу в онлайн. Зокрема, Естонія, де реєстрація підприємства або постановка машини на облік проводяться віддалено. Навіть наш НБУ вже дозволив банкам у віддаленому доступі відкривати рахунки. Рано чи пізно карантин закінчиться. Рано чи пізно не тільки держава, але й увесь світ буде у смартфоні. Будемо ми в авангарді чи за звичкою плентатимемося у хвості — вибір за нами.