З приходом осені канікули закінчуються не лише в учнів та студентів, але й у народних депутатів. А отже, з новою силою почнеться обговорення найбільш резонансних законопроєктів, до яких належить, зокрема, й розроблений КМУ законопроєкт №5600, який уже прийнятий ВРУ в першому читанні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однією з найбільш обговорюваних змін за цим законопроєктом стало положення про скасування податкової пільги з ПДВ за операціями з постачання житла, які наразі звільняються від оподаткування цим податком. Отже, у разі прийняття передбачених змін вартість житла прогнозовано збільшиться на суму ПДВ, яка нараховуватиметься платником цього податку на кожну поставку. При цьому, оскільки на первинному ринку нерухомості, на який найбільше вплинуть передбачені зміни, забудовники зазвичай використовують такі механізми залучення коштів від громадян, як попередні договори купівлі-продажу, деривативи тощо, під оподаткування ПДВ потрапить і житло, право власності на яке фактичні покупці набудуть після того, як законопроєкт №5600 набере чинності.
Водночас зазначені вище зміни щодо сплати ПДВ стосуватимуться випадків, коли продаж житла здійснюється суб’єктами господарювання. Відповідно, вони не матимуть ніяких наслідків для вторинного ринку, коли нерухомість продається фізичними особами. Проте це не означає, що КМУ у законопроєкті №5600 забув про таких платників.
Станом на сьогодні досить поширені ситуації, коли деякі фізичні особи систематично здійснюють продаж нерухомості, застосовуючи ставку ПДФО у розмірі 5%.
Контролюючі органи намагаються боротися з цим, вважаючи, що оскільки фактично такими особами здійснюється підприємницька діяльність, для оподаткування свого доходу вони мають застосовувати загальну ставку в розмірі 18%.
Водночас суди зазвичай не підтримували таку позицію податкової. Причиною цього є норми ПКУ, які не передбачають для фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, обов’язку здійснювати адміністрування та сплату ПДФО у порядку, передбаченому для ФОП. Законопроєкт №5600 фактично пропонує виправити цю ситуацію шляхом встановлення ставки ПДФО у розмірі 18% для третього продажу нерухомості, якою фізична особа володіє більше 3 років, або для другого продажу, якщо таке майно перебувало у власності продавця менше 3 років.
Варто зазначити, що питання збільшення ставки ПДФО з доходу від продажу нерухомості, який здійснюється систематично, до 18% піднімалося й у інших законопроєктах. При цьому пропонувалося зменшувати базу оподаткування на суму витрат, які продавець поніс при придбанні такого об’єкта нерухомості. У законопроєкті №5600 така можливість для платників не передбачається, хоча після доопрацювання у профільному комітеті його фінальна редакція може змінитися.
Передбачається законопроєктом і ряд інших змін в оподаткуванні власників нерухомості. Наприклад, встановлюється можливість сплати земельного податку за земельні ділянки, дані про які не внесені до державного земельного кадастру, а також за самовільно зайняті земельні ділянки тощо.
Втім, поки текст законопроєкту №5600 до другого читання відсутній, яким чином буде оподатковуватися нерухомість у найближчому майбутньому, прогнозувати складно, адже багато з запропонованих конструкцій потребують доопрацювання і, швидше за все, будуть змінені.