09 червня 2015, 14:58

Як захистити честь, гідність та ділову репутацію в мережі Інтернет?

Опубліковано в №22-23(468-469)

Іван Староста
Іван Староста «Клочков та Партнери, АО» партнер, адвокат

Нині мережа Інтернет виступає чи не найважливішим засобом обміну інформацією абсолютно в усіх галузях життєдіяльності. З підвищенням залежності людства від думки оточення, яка висвітлюється у всесвітній мережі питання захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб стає дедалі актуальнішим.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Одним із найпоширеніших порушень, які вчиняються за допомогою Інтернету, – це приниження честі, гідності та ділової репутації. Із способами захисту порушених прав на практиці, як правило, труднощів не виникає, оскільки чинне законодавство чітко визначає процедуру такого захисту. Водночас під час захисту прав, які порушуються через мережу Інтернет, труднощі можуть виникнути із процесом доведення.

Це зумовлено: по-перше, технічною можливістю видалити у будь-який момент будь-яку інформацію з Інтернет-простору власником Інтернет-ресурсу, по-друге, відсутністю (як правило) відкритої інформації про власника веб-ресурсу, на якому розміщена інформація та автора такої інформації.

Перше, з чого варто розпочинати процес захисту своїх прав, – це фіксація самого факту розміщення в мережі Інтернет інформації, яка, на думку особи, порушує її права. Без такої фіксації, у разі видалення інформації із сторінок певного веб-ресурсу, довести факт порушення буде неможливо. Актуальним є питання нотаріального посвідчення інтернет-сторінки, однак, чинне законодавство України, що регулює здійснення нотаріальної діяльності, не дає змоги нотаріусам вчиняти таку нотаріальну дію, на відміну від деяких інших країн світу.

Для підтвердження наявності у телекомунікаційних системах інформації, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію варто провести ІТ-дослідження (проводиться за зверненням самої особи) або ІТ-експертизу (проводиться на підставі ухвали суду). У цьому випадку доцільніше провести саме дослідження без повідомлення про його проведення потенційного відповідача у справі. Чого не можна сказати про судову експертизу.

Щодо визначення порушника, до якого надають вимоги, то тут ситуація дещо інша. Передусім варто визначитись із суб’єктом (ми), до якого будуть ставити позовні вимоги.

Згідно із позицією Пленуму ВСУ, викладеної в Постанові №1 від 27.02.2009, належним відповідачем у разі поширення оскаржуваної інформації в мережі Інтернет, є автор відповідного інформаційного матеріалу  та  власник  веб-сайта, особи яких позивач повинен встановити та зазначити у позовній заяві.

Якщо автор поширеної  інформації  невідомий  або  його  особу та/чи місце проживання (місцерозташування) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ  до  сайта  –  вільним, належним  відповідачем  є  власник  веб-сайта,  на якому розміщено зазначений  інформаційний  матеріал,  оскільки  саме  він  створив
технологічну  можливість  та  умови  для  поширення  недостовірної інформації. Тобто власник веб-сайту в будь-якому випадку виступатиме відповідачем у справі.

Процедуру визначення власника сайту варто почати із надіслання звернення, а краще адвокатського запиту, до «Українського мережевого інформаційного центру» про надання інформації про власника веб-сайту. Ймовірніше, заявник отримає відмову у наданні запитуваної інформації. Неправомірна відмова у наданні відомостей на адвокатський запит, у свою чергу, має наслідком відповідальність згідно з чинним законодавством. Відмова у наданні запитуваної інформації буде також необхідною, аби під час звернення до суду з відповідним позовом позивач мав змогу ініціювати перед судом витребування інформації про власника веб-сайту в порядку забезпечення доказів.

У будь-якому разі, до процесу захисту порушених честі, гідності та ділової репутації необхідно підійти максимально відповідально, заручившись підтримкою фахівця у галузі права, оскільки будь-яка помилка може призвести до програшу справи.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати