5 правил побудови особистого бренду, яким не навчають в юридичних ВНЗ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У наш час для успіху в будь-якій сфері мало просто бути професіоналом та якісно виконувати свою роботу. Юристам потрібно вміти демонструвати свою експертизу і досягнення перед колегами та клієнтами, а студентам – перед одногрупниками, викладачами та потенційними роботодавцями. Висловлюючись більш науково, необхідно послідовно та ґрунтовно вибудовувати персональний бренд.
Цю важливу тему не вивчають в українських ВНЗ, а даремно. Молоді правники, які ще з молодших курсів послідовно працюють над розвитком персонального бренду, ще до моменту випуску «потрапляють на радари» HR-фахівців провідних юридичних фірм. Вони мають значно більше шансів обійти конкурентів на вакантні позиції топових роботодавців. Які ж основні принципи побудови особистого бренду?
№1. Видима експертність
На Заході популярним терміном у маркетингу професійних послуг є «visible expert». Ефективне позиціонування передбачає дві складові – власне експертизу в тій чи іншій сфері та «visibility» (видимість, публічність).
Для студентів-правників основним компонентом позиціонування є реальні знання і досвід (наприклад, обов'язкове відмінне володіння англійською, щоб приєднатися до команди будь-якої провідної юридичної фірми України). Необхідно якомога раніше визначитися з цікавим для вас напрямом юриспруденції та фокусуватися саме на цій галузі: писати статті, курсові та дипломні роботи, брати участь у додаткових навчальних програмах, студентських конкурсах та олімпіадах.
Зараз в Україні багато можливостей «засвітитися» як для студентів київських ВНЗ, так і регіональних. Наприклад, в Asters ми надаємо партнерську та експертну підтримку Конкурсу з міжнародного публічного права Філіпа Джессапа, Конкурсу письмових робіт з міжнародного комерційного арбітражу, Літній школі КНЕУ, Студентській школі з права інтелектуальної власності, командам, які беруть участь у міжнародних конкурсах, та багатьом іншим освітнім проектам.
Участь у цих ініціативах надає можливість на практиці випробувати набуті в університеті теоретичні знання, особисто познайомитися з експертами в тій чи іншій галузі, додати цінні рядки у зазвичай напівпорожнє резюме середньостатистичного українського студента. Великим плюсом є активна громадська діяльність (наприклад, у Лізі студентів Асоціації Правників України або Європейській Асоціації Студентів Права (ELSA Ukraine)).
№2. Сторінка в соцмережах – одночасно і візитівка, і резюме
Проактивність offline у навчанні та громадському житті можна і потрібно висвітлювати online. Для сучасних юристів LinkedIn і Facebook важливі інструменти позиціонування та нетворкінгу.
Необхідно сприймати профіль у соцмережах як власну візитівку, адже професійні HR-фахівці перед співбесідою завжди шукають і переглядають акаунти кандидатів, щоб доповнити свої враження від їхніх CV. Тому очевидна рекомендація для молодих правників – вести особисту сторінку в мережі Facebook, а якщо ви прагнете працювати з міжнародними клієнтами у провідній юридичній фірмі, то і в професійній соціальній мережі LinkedIn (бажано англійською). Вкрай важливим є дотримання базових правил етикету онлайн-комунікацій. Зокрема, в акаунті варто вказати справжнє ім’я та прізвище і розмістити доречне фото (не з вечірки з келихом пива або з канікул на пляжі минулого літа).
№3. Мережа контактів і знання юридичного ринку
Юристам-початківцям потрібно намагатися якомога раніше розбудувати власну мережу корисних контактів. Наприклад, після участі у правничій конференції, конкурсі чи дебатах додайте у друзі в соцмережах інших учасників, організаторів, членів журі (можливо, ваших майбутніх роботодавців). Публікуйте на власній сторінці потенційно цікаві для них пости, коментуйте їхні новини та досягнення.
Щоб бути в курсі останніх трендів юридичного ринку і не пропустити можливостей для стажування та працевлаштування, однозначно, варто підписатися на Facebook-сторінки провідних юридичних фірм (наприклад, Asters), професійних і студентських об’єднань (АПУ, Ліга студентів, ELSA Ukraine), спеціалізованих медіа («Юридична Газета» та ін.).
№4. Уникнення типових помилок
Зі студентами та випускниками, які тільки починають шукати роботу на юридичному ринку, казуси трапляються ще на етапі подачі резюме. По-перше, зверніть увагу на e-mail, з якого збираєтеся надіслати своє CV. Найкраще, щоб це була адреса на кшталт ім’я.прізвище@gmail.com. Не лінуйтеся написати хоча б короткий, але ввічливий мотиваційний лист. Розмістіть у резюме якісне портретне фото в діловому стилі, а якщо такого немає, то краще взагалі не ставити знімок. Перевірте текст резюме на наявність друкарських помилок вбудованим інструментом Word. Здавалося б, елементарні правила, але ви не повірите, скільки десятків резюме з такими помилками ми регулярно отримуємо в Asters. Очевидно, що кандидати з такими CV мають менше шансів потрапити на співбесіду.
№5. Проактивність
Молоді правники часто докладають недостатньо зусиль у власному позиціонуванні. Якщо у вас хороші оцінки в університеті, високий рівень англійської, успіхи у студентських конкурсах і дебатах – це чудово. Однак лише від вас залежить, чи знатимуть про ці досягнення однокурсники, викладачі та, щонайголовніше, майбутні роботодавці. Послідовна робота з розбудови персонального бренду значно підвищить вашу видимість та дозволить потрапити на роботу мрії.