 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Історія питання
З 2020 року уряд України в партнерстві з нотаріальною спільнотою працює над упровадженням комплексної цифрової системи нотаріату.
Це може здатись неочевидним, однак складність цього проєкту перевищує складність більшості інших проєктів із цифровізації, адже йдеться не про автоматизацію якоїсь окремої стандартизованої послуги, на кшталт реєстрації підприємницької діяльності, а про створення ультимативно безпечного розподіленого робочого середовища на наступні десятки років, з потенційною можливістю надання сотень різноманітних послуг, кожна з яких має специфічні вимоги та потребує доступу до різних державних реєстрів.
Нотаріальна спільнота зазвичай орієнтується на усталені практики, що не спрощує реалізацію подібного проєкту. Однак наразі ми оцінюємо більшість розбіжностей уже подоланими та можемо констатувати, що всі зацікавлені сторони досягли консенсусу.
Виклики
Війна в Україні спричинила появу нових викликів у всіх сферах, і нотаріат не став винятком. Масова міграція населення ускладнила доступ до базових публічних послуг, зокрема багатьох нотаріальних дій, адже досі вимагається особиста присутність особи, що звернулась за послугами.
За оцінками ООН, кількість українців за кордоном становить близько 6,7 мільйона, що значно перевищує можливості посольств і консульських установ посвідчувати правочини, заповіти, довіреності, копії та інші документи, які за українським законодавством потребують нотаріального посвідчення.
Здійснення цих дій також ускладнене на території України внаслідок воєнного стану, зокрема через ризики обстрілів та нестабільне електропостачання. Іншим викликом є загроза фізичного знищення або втрати паперових документів у зв’язку з бойовими діями та обстрілами всієї території України, що ускладнює вчинення нотаріальних дій у майбутньому через втрату архівних документів.
На тимчасово окупованих територіях ризик витоку персональних даних та їх нецільового використання створює істотні безпекові виклики як щодо фінансового шахрайства чи погроз, так і щодо фізичної безпеки членів родин осіб, що стоять на захисті України.
Міжнародний досвід та візія
Як показало наше дослідження, країни Європи та світу мають різні підходи та різні ступені доступності віддалених нотаріальних послуг, хоча треба визнати, що більшість країн не мають подібних викликів.
Водночас деякі країни Європи повноцінно перейшли до надання нотаріальних послуг онлайн. У Латвії майже 80 % нотаріусів пропонують віддалені нотаріальні послуги та, попри відносно невелику територію, у 2023 році майже 4 % від усіх нотаріальних послуг було надано віддалено.
95% нотаріусів в Естонії можуть надати послуги нотаріального посвідчення через вебкамеру, а 30% з усіх посвідчень відбуваються дистанційно. Разом із тим у цих країнах зафіксовано одиничні — тобто буквально по єдиній на кожну із цих країн — спроби зловживання онлайн-системою.
Відповідно до нашої візії, опція віддаленого вчинення повинна бути запроваджена щодо широкого кола нотаріальних дій. Після проходження всіх необхідних технічних верифікацій у Дії, нотаріус, працюючи у своєму офісі або віддалено, повинен мати можливість провести консультацію клієнтів у переважному ступені аналогічний їхньому персональному візиту, поставити питання та роз’яснити права, усунути будь-які сумніви та переконатися в добровільності вчинення нотаріальної дії.
Отримувач нотаріальних послуг, перебуваючи в будь-якій точці України, навіть у бомбосховищі, або в будь-якій точці світу (звісно, окрім рф та її союзників, а також на тимчасово окупованих територіях України), повинен мати можливість отримати будь-яку нотаріальну послугу.
Поступове запровадження, додаткові валідатори
В Україні вже є можливість отримати доступ до банківського рахунку, пройти верифікацію пенсіонера, отримати медичну інформацію та навіть узяти участь у судовому засіданні та одружитись онлайн за допомогою відеоконференції. Такі державні системи, як Дія.Підпис та BankID, вже пройшли певну еволюцію, позбавилися «дитячих помилок» та здебільшого мінімізували безпекові ризики.
Також, оскільки ми перебуваємо на етапі дизайну та підготовки до впровадження, то можемо закласти до системи віддалених нотаріальних послуг будь-які достатні або навіть надмірні валідатори, які спостерігались у світовій практиці.
Якщо ми вважаємо двофакторну аутентифікацію недостатньою, то можемо зробити валідацію з будь-якою кількістю додаткових факторів, зокрема біометричну (біометрична верифікація вже застосована в системі Дія.Підпис). За потреби можна запровадити додаткові підписи, які затверджуватимуть нотаріальну дію, направлення повідомлень, а також додатковий період часу, на який буде відкладене набрання чинності підписаним електронним документом за умови отримання повідомлення.
У разі наявності сумнівів у нотаріуса, який засвідчує підпис, накладений у процесі відеоконференції, він або вона матиме змогу відмовити в будь-який момент, поставити додаткові запитання чи навіть пересвідчитися в особі підписувача шляхом перевірки обізнаності особи про свої біографічні дані та персональні дані, наявні в державних реєстрах. Щоби пересвідчитися в безпеці на системному рівні, держава повинна запроваджувати віддалені послуги поступово, рухаючись від найменш ризикованих та неістотних нотаріальних дій до більш значних чи ризикованих, постійно аналізуючи зворотний зв’язок від нотаріальної спільноти.
Усе вищезазначене дасть змогу запровадити віддалені нотаріальні послуги безпечно.
Команда BRDO провела порівняльне дослідження цифрових та віддалених сервісів та їх правового регулювання в країнах Європи та світу, аби допомогти українському уряду, юридичній та нотаріальній спільноті у впровадженні збалансованих та сучасних рішень для забезпечення доступу до нотаріальних послуг.
Ця публікація підготовлена в межах проєкту «Дослідження світового досвіду та основних тенденцій цифровізації нотаріату з метою адвокації та прискорення реалізації електронного нотаріату в Украіні», який реалізується ГО «Офіс ефективного регулювання» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми «Справедливість для всіх». Погляди авторів, викладені в цьому матеріалі, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.
