Наразі в Україні діє декілька правових механізмів щодо обмежень російського впливу на українську економіку та фінансування збройної агресії рф. Механізми дієві та активно приносять «дивіденди» країні у вигляді стягнутих у дохід держави чи вилучених активів, які належали чи повʼязані з тими, хто підтримує неспровоковану російську агресію. Проте є і зворотний бік медалі – деякими з цих механізмів час від часу стали зловживати недобросовісні представники правоохоронної системи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Матчастина
Механізм 1
Основний законодавчий акт, який регулює стягнення в дохід держави приватних активів підсанкційних осіб, – це закон України «Про санкції».
Потрібно зазначити, що Україна стала чи не першою країною, яка врегулювала та на практиці використовує таку санкцію. Ця санкція є винятковою – її можна застосовувати лише в період правового режиму воєнного стану та за наявності попередньо накладеної санкції на активи суб'єкта у вигляді їх блокування.
Поява такого механізму є цілком логічною та обумовленою насамперед тими збитками, які несе повномасштабна російська агресія для нашої держави. Отже, тут варто підкреслити, що ця санкція носить не карний характер, а політико-економічний. Вона застосовується до:
- іноземців та осіб без громадянства;
- іноземних юридичних осіб;
- українських фізичних осіб, які здійснюють терористичну діяльність;
- українських юридичних осіб, які здійснюють терористичну діяльність або перебувають під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, або в яких є частка російської федерації.
Позовна заява про застосування санкції стягнення активів у дохід держави подається до Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до цієї процедури в дохід України вже стягнуто майно колаборантів та зрадників, (наприклад, Богуслаєва, Сальдо, Януковича, Повалій), кремлівських олігархів (Шелкова, Усманова, Дерипаски, Гінера тощо), російських посадовців (наприклад, Бабашова). Подібні складні процедури щодо стягнення приватних активів у дохід держави тривають.
Тут необхідно зазначити, що цей механізм є найбільш убезпеченим від зловживань, адже, можна так сказати, має потрійну «автентифікацію». Його можна застосовувати лише тоді, коли особа вже перебуває під санкціями РНБОУ, введеними в дію президентом України.
Механізм 2
Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» застосовується до:
- громадян рф (окрім тих, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України);
- юридичних осіб, їхніх філій, представництв, що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або кінцевим бенефіціаром яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (незалежно від їхньої кількості та місця реєстрації) є російська федерація; та/або наведені вище фізичні особи, у тому числі фізичні особи, які через інші юридичні особи (незалежно від їхньої кількості та місця реєстрації) виконували управлінські функції та здійснювали контроль за діяльністю цієї юридичної особи до 24 лютого 2022 року; та/або засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо чи опосередковано є російська федерація; та/або у яких російська федерація прямо чи опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі; та/або у яких юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо чи опосередковано є російська федерація, мають частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі;
- осіб, які не є громадянами рф, але мають тісний зв’язок з росією, мають місце проживання або займаються основною діяльністю в рф;
Відповідно до цього закону, примусове вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їхньої вартості. Відбувається це так:
- Кабмін готує проєкт рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів та вносить його до РНБО;
- РНБО ухвалює рішення про вилучення майна;
- рішення РНБО про вилучення майна вводиться в дію указом Президента України.
- не пізніше як у шестимісячний строк після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення РНБО про примусове вилучення об’єктів права власності рф та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою шляхом ухвалення відповідного закону.
Перше застосування цього закону відбулося навесні 2022 року і стосувалося вилучення акцій дочок російських банків. Зокрема, 99,77% акцій «Промінвестбанку», що належали російській держкорпорації ВЕБ.РФ, і 100% акцій «Міжнародного резервного банку», що належали «Сбербанку Росії».
Цей механізм не став популярним, широко не застосовувався, тому говорити тут про масові зловживання некоректно.
Механізм 3
Арешт із подальшою конфіскацією майна в межах кримінальних проваджень. Представники правоохоронної системи домагаються арешту активів у межах кримінальних проваджень із подальшою передачею арештованого майна в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Потрібно зазначити, що в управління АРМА можуть передаватися лише активи, які відповідають таким критеріям:
- вони визнані речовим доказом;
- на них накладено арешт у кримінальному провадженні;
- арешт має передбачати заборону розпорядження (обов'язково) або користування майном (бажано);
- їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- це не завдає шкоди кримінальному провадженню.
Приймаючи активи в управління, Нацагентство самостійно не управляє ними (інакше як у спосіб їх реалізації шляхом передання відповідному реалізатору). АРМА обирає професійного управителя конкретним типом активу, контролює діяльність з управління або передає актив на реалізацію, якщо він підлягає реалізації та прийнятим на його виконання підзаконним актом.
У виняткових випадках управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, може здійснюватися шляхом їх передачі в управління держпідприємствам чи установам, що належить до сфери управління певного міністерства. Винятковими вважаються випадки за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні (або постачанні природного газу);
2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.
Майно, передане в АРМА, але зберігання якого через громіздкість (або з інших причин) неможливе, або яке швидко втрачає свою вартість чи псується, підлягає реалізації за цінами, які є не нижчими ринкових.
Вищенаведений механізм є найбільш поширеним для зловживань, адже за бажанням сьогодні так зване «російське коріння» може віднайти у досить значної частини українського бізнесу. Більшою мірою не через те, що вони є зрадниками, а через те, що ще десятиріччя тому звʼязки рф та України були досить міцними. Українська державна політика з початку незалежності орієнтувалася на дружбу між країнами колишнього СРСР і роками була націлена, серед іншого, на економічну співпрацю з країною-агресором.
Чи то з метою певної вигоди в інтересах третіх осіб, чи то з марнославним бажанням «вислужитися» українські правоохоронні органи нерідко в погоні за примарним «рускім слідом» фактично вбивають чистий бізнес.
Усе починається з арешту
На жаль, із власного досвіду захисту інтересів клієнтів вимушена констатувати, що правоохоронці не завжди дотримуються вимог Закону України «Про санкції», звертаючись до слідчого судді про накладення арешту на майно. Водночас слідчі судді загалом стають на сторону слідства і штампують такі арешти направо та наліво. Наслідком для бізнесу є блокування розрахункових рахунків, призупинення дії договорів (контрактів), зіпсована репутація тощо.
У нашій юридичній практиці кількість подібних клієнтських справ, на жаль, постійно зростає.
І це не виняток із правил, коли в надважкий для країни час хтось створює штучні умови, вбиваючи бізнес-ландшафт та перспективи на хоча б помірне економічне відродження. Це вже можна назвати тенденцією.
Наприклад, в одному з проєктів, що веде наша команда, через подібного роду дії правоохоронців (арешт активів та передачу в АРМА) простоює критично важливе для української (!!!!) енергетики підприємство. Його модернізація заморожена, працівників скорочено.
Інструктаж для бізнесу
Загалом у таких випадках клієнти звертаються до нас, коли вже занадто пізно. Замість того, аби попереджати можливі ризики, більшості доводиться розгрібати проблеми на пізніх стадіях.
Далі я підготувала невелику інструкцію, створену на непростому досвіді деяких наших клієнтів. Вона допоможе налагодити комунікацію з представниками правоохоронних органів та може завадити блокуванню роботи бізнесу.
Важлива умова: інструкція працюватиме, якщо бізнес є чистим і дійсно не має звʼязків із країною-агресором.
1) У випадку, коли від правоохоронних органів надходять запити в порядку ст. 93 Кримінального процесуального кодексу про надання документів, що підтверджують взаємодію з країною-агресором, моя порада: надавати все, що дозволить своєчасно спростувати цей факт.
Не потрібно відмовляти в наданні відомостей (мотивуючи, наприклад, тим, що це конфіденційна інформація, яка до того ж містить комерційну таємницю) та посилатися на норми ст. 159 КПК України про те, що тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Подібні дії, ймовірно, посилять зацікавлення до вас та вашої справи, а також поставлять під сумнів «прозорість, законність здійснення господарської діяльності». Це може призвести до обшуків із метою вилучення документів, що становлять інтерес для органу досудового розслідування.
В іншому випадку уповноважені працівники правоохоронного органу проаналізують, наприклад, банківські операції, що були здійсненні до повномасштабного вторгнення, оглянуть доступні сайти щодо сплати податків країні-агресору, перевірять відомості про засновників, учасників товариств. І якщо в правоохоронців буде хоча б одна незначна можливість для маніпуляції, то вони нею скоріше скористуються, ніж ні. Якщо простими словами, то надалі буде звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт активів. І в цьому випадку, якщо немає доказів на спростування, шанс на скасування арешту майна до завершення воєнного стану є невеликим.
Які документи можуть спростувати звʼязки бізнесу з російською федерацією:
- контракти з додатковими угодами до них;
- банківські виписки про рух коштів із контрагентами;
- статут (зі змінами);
- протоколи загальних зборів;
- інформація про сплачені податки;
- відомості про допомогу Збройним Силам України.
2) Якщо арешт уже накладено, то необхідно якнайшвидше зібрати докази, які б спростували причетність до інкримінованого кримінального правопорушення.
Це можуть бути:
- пояснення службових осіб, бенефіціарних власників;
- виписки по рахунках;
- інформація про сплачені податки тощо.
Також раджу ініціювати здійснення фінансового моніторингу – діяльності з виявлення незаконного отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму, під час якого перевіряються клієнти та аналізуються їхні фінансові операції .
Тривожні маркери
До «тривожних» індикаторів фінмону, зокрема, належать:
- використання «підставної» або номінальної особи як зареєстрованого представника юридичної особи;
- бенефіціарних власників компаній важко ідентифікувати та/або вони перебувають в офшорних юрисдикціях;
- незвичайний міжнародний шлях руху коштів або іншого майна: залучення кількох юрисдикцій до відтоку грошей із країни їх походження;
- операції, які не узгоджуються зі звичайною діяльністю особи;
- використовується валюта, незвична для конкретної держави;
- гроші йдуть обхідним шляхом через різні банківські рахунки/юрисдикції;
- відсутність пояснень щодо грошових переказів;
- використання іноземних банківських рахунків без логічної причини;
- використання «компаній-оболонок», «технічних компаній» або «транзитних компаній»;
- реєстрація компанії в місці, яке не має зв'язку з обвинуваченими;
- суб'єкт господарювання, який не має достатнього або належного персоналу або обладнання для здійснення заявленої діяльності тощо.
У разі виявлення підозрілих операцій банки інформують Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи України. В протилежному випадку надання слідчому судді зазначених відомостей слугуватиме хорошою підставою для скасування арешту майна та відновлення ділової репутації, не чекаючи скасування дії правового режиму воєнного стану.