Нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) встановлено строки проведення досудового розслідування, в межах яких сторона обвинувачення повинна здійснити слідчі та процесуальні дії, а також направити обвинувальний акт до суду. Так, ч. 1 ст. 219 КПК передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Відповідно до ч. 3 цієї самої статті передбачено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1) протягом 72 годин — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298–2 цього Кодексу;
2) протягом 20 діб — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
3) протягом одного місяця — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 298–4 цього Кодексу;
4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Продовження строків досудового розслідування
Нерідко трапляються ситуації, коли у зв’язку зі складністю кримінального провадження, яка зумовлює проведення більшого обсягу слідчих і процесуальних дій, виникає необхідність у продовженні строків досудового розслідування у кримінальному провадженні. Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 294 КПК строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 219 КПК, може бути продовжений прокурором до одного місяця.
Строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину може бути продовжений:
1) до трьох місяців — керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців — слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до 12 місяців — слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками. При цьому до 15 березня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК повноваження продовжувати строк досудового розслідування у кримінальному провадженні мали повноваження:
1) до трьох місяців — керівник місцевої прокуратури;
2) до шести місяців — керівник регіональної прокуратури або його перший заступник чи заступник;
3) до 12 місяців — Генеральний прокурор чи його заступник. Лише з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року №2147VIII, який набрав чинності 15 березня 2018 року, ст. 294 КПК було викладено в новій редакції, і повноваження щодо продовження строку досудового розслідування були перерозподілені від прокурорів на користь слідчих суддів. При цьому вказані зміни не мають зворотної дії в часі й застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (п. 4 §2 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року №2147VIII), тобто після 15 березня 2018 року.
На практиці доволі часто виникало запитання: який суб’єкт має повноваження продовжувати строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР після 15 березня 2018 року, та яке було об’єднане з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР до вказаної дати? Відповідь на це запитання дала Об’єднана палата Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2022 року (справа №753/12578/19), зазначивши, що продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями законів №№ 2147VIII, 2617VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об’єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
Обчислення строку досудового розслідування у випадку зупинення кримінального провадження
Окремо слід зупинитися на питанні обчислення строку досудового розслідування у випадку зупинення кримінального провадження. До 1 травня 2022 року абз. 1 ч. 5 ст. 219 КПК було передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включався у строки, передбачені цією статтею. Отже, відповідно до зазначеної вище редакції абз. 1 ч. 5 ст. 219 КПК день винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включався до строку досудового розслідування. На практиці нерідко мали місце ситуації, коли сторона обвинувачення після винесення постанови про відновлення кримінального провадження в той самий день виносила постанову про зупинення цього кримінального провадження, що не відповідало вимогам закону, оскільки така постанова про зупинення кримінального провадження виносилась у період, коли кримінальне провадження і так було зупинене з огляду на те, що день винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включався у строк досудового розслідування. Це давало змогу стороні захисту оскаржувати такі постанови про зупинення кримінального провадження і вигравати певний період часу, який включався у перебіг строку досудового розслідування.
Ситуація змінилася 1 травня 2022 року, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14 квітня 2022 року № 2201ІХ. Цим Законом були внесені зміни до абз. 1 ч. 5 ст. 219 КПК, якими, зокрема, було передбачено, що день прийняття постанови про зупинення кримінального провадження та день прийняття постанови про відновлення кримінального провадження включаються у строк досудового розслідування. Ці зміни нівелювали процесуальну можливість стороні захисту оскаржити постанову про зупинення досудового розслідування, винесену стороною обвинувачення, в один день після винесення постанови про відновлення досудового розслідування.
Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 219 КПК строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу (такі випадки стосуються винесення постанови про зупинення кримінального провадження у разі введення воєнного стану та відсутності об’єктивної можливості подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності).
Обчислення строку досудового розслідування у випадку скасування постанови про закриття кримінального провадження
Нормами КПК прямо не врегульовано питання обчислення строків досудового розслідування у випадку скасування постанови про закриття кримінального провадження, зокрема, чи включається до строку досудового розслідування час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження та її скасування уповноваженим суб’єктом.
Певний час відповідь на це питання містилась у постанові Верховного Суду від 3 квітня 2023 року (справа №367/1335/21), який дійшов висновку, що у разі скасування прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, в порядку ч. 6 ст. 284 КПК або прокурорами вищого рівня під час реалізації повноважень, передбачених ч. 6 ст. 36 КПК, постанови про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття та її скасуванням не включається у строки досудового розслідування за умови, якщо постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена уповноваженим прокурором та у строки, встановлені КПК. Натомість у разі скасування уповноваженим прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження до її скасування враховується у строки досудового розслідування (звичайно, і в першому, і в другому випадках необхідною умовою є скасування прокурором постанови про закриття кримінального провадження у межах строків досудового розслідування).
Така правова позиція Верховного Суду була дуже зручною для сторони захисту, оскільки давала можливість обґрунтовувати на стадії судового провадження клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (закінчення строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру) в частині необхідності включення до строку досудового розслідування періоду часу між винесенням постанови про закриття кримінального провадження та її скасування відповідним уповноваженим суб’єктом.
Згодом Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалила постанову від 9 вересня 2024 року (справа №759/7254/22), якою відступила від висновків, викладених у постанові ВерховногоСуду від 3 квітня 2023 року (справа№367/1335/21), та дійшла висновку, що період з моменту прийняття прокурором постановипро закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до моменту скасування такої постанови прокурором вищого рівня не зараховується до строку досудового розслідування. Обґрунтовуючи такий висновок, Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду, серед іншого, зазначила, що в період часу з моменту прийняття прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до моменту скасування такої постанови прокурором вищого рівня досудове розслідування не здійснюється. Відповідно, цей період не повинен зараховуватися до строку досудового розслідування.
Отже, на сьогодні актуальною є судова практика Верховного Суду, згідно з якою період часу між винесенням постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, та її скасуванням уповноваженим суб’єктом не включається у строк досудового розслідування.
Процесуальні наслідки недотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування
Відповідно до ч. 4 ст. 219 КПК загальний строк досудового розслідування (з урахуванням його продовження) не може перевищувати:
1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 3 цієї статті;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
3) 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Слід зазначити, що направлення стороною обвинувачення до суду обвинувального акта поза межами встановлених КПК строків досудового розслідування матиме наслідком закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, відповідно до якої кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя і здоров’я особи. Про те, що сторона обвинувачення повинна звернутися до суду з обвинувальним актом у межах строку досудового розслідування і що порушення цього припису повинно мати наслідком закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема, у постанові від 29 листопада 2021 року (справа №405/3805/20).
Отже, сторона захисту у кримінальному провадженні зацікавлена у якомога довшому перебігу строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, оскільки направлення до суду обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування надасть стороні захисту можливість заявити суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставіп. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. І навпаки сторона обвинувачення для того, щоб врятувати встановлені законом строки досудового розслідування, напрактиці використовує такі процесуальні механізми, як об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, а також зупинення кримінального провадження. Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 219 КПК при об’єднанні кримінальних проваджень, які розслідувалися в різні проміжки часу, строк досудового розслідування визначається шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не перетинаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої ч. 2 ст. 219 КПК.
Особливості розгляду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК
На практиці клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК заявляються стороною захисту на стадії підготовчого провадження, що прямо випливає з приписів п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, відповідно до якої у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 5–8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Однак Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2024 року (справа №161/6643/22) сформулював правовий висновок, відповідно до якого суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, оскільки таке рішення у цьому конкретному випадку вимагає дослідження доказів, що стадією підготовчого судового засідання не передбачено. Іншими словами, Верховний Суд констатував, що суд не наділений повноваженнями приймати у підготовчому судовому засіданні рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (попри те, що, як зазначалося вище, такі повноваження суду передбачені п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК).
Висновки
Будь-які докази, одержані стороною обвинувачення внаслідок проведення слідчих та/або процесуальних дій поза межами строків досудового розслідування, є недопустимими, про що стороні захисту необхідно заявляти відповідні клопотання на стадії судового провадження. Також слід вважати недопустимими докази, одержані внаслідок проведення слідчих та/або процесуальних дій у період часу між винесенням постанови про зупинення кримінального провадження та її скасування уповноваженим суб’єктом.
Направлення стороною обвинувачення до суду обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру матиме наслідком закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Однак заявляючи клопотання про закриття кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, сторона захисту має бути готова до того, що суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 вересня 2024 року (справа №161/6643/22), визнає таке клопотання передчасним.