Jun. column
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Запроваджений у зв’язку з повномасштабним вторгненням воєнний стан має суттєвий вплив на функціонування правової системи України. Однією з актуальних наразі проблем є питання процесуальних строків і позовної давності, їх розрахунку та можливості поновлення.
Воєнний стан є особливим правовим режимом, що, зокрема, передбачає тимчасові зміни в роботі органів державної влади і судової системи. В Україні це регулюється Законом України «Про правовий режим воєнного стану», який надає можливість Уряду та іншим органам влади приймати відповідні рішення для стабілізації ситуації в умовах збройного конфлікту.
Як наразі врегульоване питання позовної давності
Внаслідок змін, внесених до низки кодексів і нормативних актів Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі — Закон), закріплено можливість зупинити або продовжити процесуальні строки, які не можуть бути дотримані через воєнні дії. Передбачено такі можливості для осіб, які знаходяться у зоні бойових дій або у випадках, коли робота судів на окупованих територіях унеможливлює своєчасне подання документів до суду.
Ще до введення воєнного стану в Цивільному кодексі України (далі — ЦК України) було частково врегульовано питання позовної давності в умовах воєнного стану в п. 4 ч. 1 ст. 263, в якому зазначено, що перебіг позовної давності зупиняється, якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. Проте більш якісно проблематику позовної давності було врегульовано після внесення змін згаданим вище Законом.
Отже, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено п.п. 18–21. У п. 19 зазначено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, тобто де-факто наявність обставин, визначених ст. 263 ЦК України, не матиме жодного значення для правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом.
Судова практика
Є актуальна судова практика застосування положень п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Верховним Судом, про що свідчить постанова Касаційного господарського суду від 17 вересня 2024 року. Суд розглянув справу, пов'язану з договірним спором між двома сторонами. Основні питання стосувалися тлумачення договору поруки та застосування окремих положень ЦК України, пов’язаних із відсотковими ставками та впливом воєнного стану на договірні зобов’язання. Суд постановив, що положення ЦК України про воєнний стан продовжують строк дії договору поруки, запобігаючи його достроковому припиненню: «Конструкція п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у редакції Закону №2120-IX, не надає можливості трактувати вказану норму таким чином, що законодавець передбачив продовження виключно строків позовної давності та не продовжив строк поруки, визначений договором (ч. 4 ст. 559 ЦК України)».
Наведена вище аргументація ґрунтувалася на намірі законодавця надати допомогу боржникам під час кризи та необхідності послідовного тлумачення закону. Верховний Суд дійшов висновку, що законодавцем визначено автоматичне продовження строків, зазначених, зокрема, у ст. 559 ЦК України без будь-яких умов і застережень, у зв’язку з цим, беручи до уваги пряму вказівку, викладену у п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у редакції Закону №2120-IX, є окремим застереженням щодо календарного періоду застосування цієї норми та поширення цієї норми (всієї) на правовідносини у часі.
Щодо початку перебігу позовної давності змін внесено не було, тому питання початку перебігу позовної давності регулюється, як і раніше, положеннями ст. 261 ЦК України.
Процесуальні строки в умовах воєнного стану
Наразі жодних змін до розрахунку, поновлення подовження чи наслідків пропущення процесуальних строків не внесено. Проте є судова практика Касаційного цивільного суду щодо врахування умов воєнного стану в питанні поновлення процесуальних строків на апеляційне оскарження. У постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №199/8478/21 сформовано таку позицію: «Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв’язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.
Безумовно, що стан війни в Україні створює об’єктивні перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист. Проте в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені».
Тобто Верховний Суд, на наше переконання, звернув увагу на те, що навіть попри відсутність змін, зумовлених дією воєнного стану на території України і закріплених у Цивільному та Цивільному процесуальному кодексах, суди повинні враховува-ти такі обставини під час розгляду справи.
Висновки
В умовах воєнного стану в Україні питання процесуальних строків і позовної давності набувають особливої актуальності, оскільки збройний конфлікт суттєво впливає на можливість своєчасного виконання правових обов’язків. Законодавство, зокрема Цивільний кодекс України, зазнало змін для врахування специфіки ситуації, що дає змогу зупиняти і продовжувати строки позовної давності, якщо їх дотримання неможливе через війну. Окрім того, судова практика демонструє адаптацію правозастосування до нових умов, підтверджуючи важливість гнучкого підходу до питань відновлення строків і захисту прав громадян в умовах війни.