28 лютого 2022, 10:01

Вторгнення Росії в Україну як акт агресії та зухвале порушення міжнародного права

Ірина Назарчук
Ірина Назарчук журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

24 лютого 2022 року, чи не найстрашніший день в історії України за останні 80 років, розпочався із заяви в ефірі телеканалу «Росія-24» президента Російської Федерації. В ній Володимир Путін оголосив про проведення «спеціальної військової операції» нібито задля «демілітаризації та денацифікації України». Одразу після цього територія України зазнала атак із різних сторін.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


В своєму зверненні президент Росії посилався на статтю 51 Статуту ООН, в якій передбачається право на індивідуальний та колективний захист у разі нападу на члена Організації Об’єднаних Націй. Але таким правом володіють виключно держави, а не незаконні утворення на території частини Донецької та Луганської областей – так звані «ЛНР» та «ДНР».

Відкритим вторгненням із суші, моря, повітря до України Російська Федерація грубо порушила Статут ООН, численні норми міжнародного права та вчинила акт агресії – найбільш серйозне та грубе порушення міжнародного правопорядку.

Галуззю міжнародного права, що застосовується під час збройних конфліктів із метою захисту жертв війни та задля обмеження засобів та методів ведення воєнних дій, є міжнародне гуманітарне право (МГП). Його серйозні порушення вважаються воєнними злочинами.

«Громадяни Росії! Якщо ви не припините цю війну – ви співучасники та посібники найтяжчих воєнних злочинів, злочинів проти миру та людяності, розв'язування та ведення агресивної війни, масових вбивств мирного населення, застосування зброї масового знищення та заборонених міжнародним правом видів озброєння. Термінів давності за них немає. За це розплачуватимуться нинішні та майбутні покоління росіян», – йдеться у відеозверненні https://t.me/pgo_gov_ua/2962 Генерального прокурора України Ірини Венедіктової.

До Володимира Путіна вона звернулась особисто: «У справедливому суді ми доведемо, що ви – вбивця та головний воєнний злочинець XXІ століття. Це я вам офіційно заявляю. Як Генеральний прокурор суверенної держави Україна у її межах, а не у ваших, і як можливий майбутній головний державний обвинувач у міжнародному суді. Прийде час – ми скажемо це вам у Гаазі».

27 лютого до Міжнародного Суду ООН в Гаазі Україна подала позов проти Російської Федерації. Також було подано запит на наказ Суду про тимчасові заходи проти Росії.  У повідомленні Міністерства закордонних справ йдеться, що Україна вимагає від Суду провести екстрені слухання та видати наказ РФ негайно припинити військові дії та незаконний напад на Україну. 

У Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим закликали фіксувати, збирати численні факти воєнних злочинів щодо мирного українського населення, яким супроводжується повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації в Україну. Надсилати їх можна на електрону пошту WarcrimeSOS.UA@gmail.com. Також докази воєнних злочинів збирають урядові та неурядові організації: Офіс Генерального прокурора, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), ZMINA. Центр прав людини, Truth Hounds, Ukrainian Legal Advisory Group.

Станом на 27 лютого унаслідок вторгнення РФ в Україну, яке розпочалося 24 лютого, загинули 352 цивільні особи, з них 14 дітей. Такі дані наводить Міністерство охорони здоров’я України. Пошкоджено десятки об’єктів цивільної інфраструктури по всій Україні. Як зазначає генпрокурор Ірина Венедіктова, «для ворога немає нічого святого – дитячий будинок, садок, дитяча лікарня та центр служби крові, що в Харкові. При цьому російська пропаганда нахабно бреше про дії своєї армії-вбивці».

«На міжнародне право, на його цінності здійснено напад. Україні потрібна підтримка. Віра в міжнародне право має відновитись», – з таким зверненням англійською мовою до іноземних колег звернулась у Фейсбуці президент Української асоціації міжнародного права Ольга Буткевич.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати