Військовий збір у розмірі 1,5% з доходів фізичних осіб було введено з 03.08.2014 і, як передбачалося, він повинен був діяти до кінця 2014 р. За цей неповний рік як громадяни, так і роботодавці відчули наслідки податкового навантаження, оскільки запропоновані законодавцем норми, що регулюють військовий збір, мають ряд недосконалостей.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, відповідно до Податкового кодексу України, платники податкового збору ототожнюються з платниками податку з доходів фізичних осіб. До того ж з 2015 р. об’єкт оподаткування податковим збором не обмежується тільки виплатами, пов’язаними із трудовими і цивільно-правовими відносинами. Тепер податком обкладаються практично всі доходи, отримані фізичною особою, зокрема від оренди майна, угод, цінних паперів, інвестицій і як дивіденди.
Враховуючи, що ставка прибуткового податку для осіб, чий щомісячний дохід перевищує десять мінімальних заробітних плат, булла збільшена з 01.01.2015 з 17 до 20%, за рік податкове навантаження на фізичних осіб зросло на 4,5%. Крім інтересів громадян, таке позапланове збільшення податків, негативно позначиться на інвестиційній привабливості України, а також підвищить рівень тіньової зайнятості громадян.
Питання сплати військового збору в Податковому кодексі України врегульовані фрагментарно, що дає органам Державної фіскальної служби (далі – ДФС) підстави для тлумачення норм на свій розсуд. Так, труднощі під час розрахунку сум податку створює те, що, визначивши об’єкт оподаткування військовим збором (наприклад, заробітна плата), законодавець залишив базу оподаткування без уваги. Саме база є конкретною сумою, з якої обчислюються та сплачуються податки.
ДФС же, у свою чергу, не залишила цю прогалину в законодавстві без уваги і роз’яснила, що військовий збір обчислюється із суми доходу без вирахування інших податків (ЄСВ, страхові суми, прибутковий податок). Тим самим, збільшивши надходження до державного бюджету за рахунок коштів платників податків. Тоді як справедливо було б врегулювати в Податковому кодексі України базу оподаткування військового збору, визначивши її як загальну суму нарахованого доходу, зменшену на суми інших податків.
Законодавець вніс зміни до Податкового кодексу України, якими термін дії зазначеної повинності продовжений до завершення реформи Збройних сил України. Враховуючи, що Концепція реформування та розвитку Збройних сил передбачає ряд заходів на період до кінця 2017 р., а про завершення реформи має бути прийняте відповідне рішення Верховної Ради України, податок фактично стає безстроковим. Відповідно, всі зазначені проблеми можуть тягнутися шлейфом за платниками податків роками, якщо законодавець не внесе уточнення до Податкового кодексу України.