Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Національний банк змушений був витрачати валютні резерви для забезпечення стабільності гривні. Саме така його функція є основною згідно з ч. 2 ст. 99 Конституції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На Раду Національного банку покладено обов’язок розробляти основні засади грошово-кредитної політики та здійснювати контроль за її проведенням (ч. 1 ст. 100 Конституції України).
Восени 2021 року рішенням Ради Національного банку України від 13.09.2021 року № 31 затверджено Основні засади грошово-кредитної політики на 2022 рік та середньострокову перспективу.
Вказаним документом передбачалося, що у 2022 році та середньостроковій перспективі Національний банк і надалі використовуватиме монетарний режим інфляційного таргетування, що ґрунтується на плаваючому обмінному курсі, з урахуванням пріоритетності законодавчо визначених цілей Національного банку. Ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики визначено підтримання інфляції в середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 в. п.
Сутність режиму інфляційного таргетування полягає у публічному оголошенні кількісних цілей з інфляції та зобов’язанні Національного банку України досягати цих цілей упродовж середньострокового періоду.
Основним монетарним інструментом для режиму інфляційного таргетування є процентна ставка. Якщо прогнозована інфляція знаходиться вище цільового рівня, то для її стримування процента ставка підвищується (політика «дорогих грошей»). При нижчому прогнозованому показнику інфляції порівняно з цільовим рівнем – процентна ставка знижується (політика «дешевих грошей»).
Змінюючи ставки, Національний банк впливає на умови, за якими комерційні банки укладають угоди між собою на грошовому ринку, і, таким чином, на вартість короткострокових кредитних коштів. У свою чергу, вартість короткострокових коштів впливає на процентні ставки банків за кредитними та депозитними операціями з підприємствами та населенням, обмінний курс гривні та ціни інших фінансових активів.
Урешті-решт за допомогою зміни процентної ставки центральний банк опосередковано впливає на такі макроекономічні показники, як ВВП та інфляція. Зазначений процес має назву «механізм монетарної трансмісії».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» облікова ставка Національного банку України – один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.
Статтею 46 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що Національний банк провадить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження. Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов’язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют. Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.
Основний інструмент, яким Національний банк України впливає на рівень інфляції, є облікова ставка. Процес впливу ключової процентної ставки на інфляцію називається трансмісійним механізмом монетарної політики.
Встановленням облікової ставки Національний банк дає сигнал ринку, який рівень ставок він бачить як оптимальний для досягнення цілей монетарної політики. Так, за обліковою ставкою проводяться основні операції Національного банку з регулювання ліквідності банків, які найбільше впливають на вартість ресурсів на міжбанківському ринку. Облікова ставка – це відсоток, під який Національний банк видає кредити комерційним банкам. Якщо облікова ставка є низькою і національна валюта послаблюється, то у банків є можливість заробити: вони можуть брати кредити у Національного банку, за ці кошти купувати валюту і за рахунок зростання курсу валюти отримувати дохід, який вище за розмір процентів за кредитом, отриманим у Національного банку. І навпаки, коли відсоткова ставка є високою, то такі операції можуть стати дуже ризикованими, а тому банки їх уникатимуть.
Крім того, висока облікова ставка зменшить привабливість кредитів від НБУ. При цьому комерційні банки, відчувши зменшення вільних грошових ресурсів, братимуть борг у Національного банку під високий процент і перекладатимуть ці витрати на своїх позичальників, відповідно, зростуть ставки за кредитами. З урахуванням високої облікової ставки комерційні банки більш прискіпливо ставитимуться до фінансового стану своїх позичальників, тому окрім зростання процентних ставок банки частіше відмовлятимуть у наданні кредитів.
У свою чергу, бізнес не хоче брати кредити за високими ставками, через що в економіку надходить менше грошей. Мала кількість грошей в обігу призводить до їхнього подорожчання, а не знецінювання. Тобто гривня зміцнюється. Як наслідок, за високої процентної ставки економічна активність в економіці може знизитися, а люди почнуть більше грошей зберігати і менше купувати. Скорочення сукупного попиту на товари та послуги стримує зростання цін, і навпаки – стимулювання попиту призводить до підвищення інфляції.
Також варто зазначити, що монетарна трансмісія потребує певного часу, тому НБУ має діяти на випередження, спираючись на свої макроекономічні прогнози.
На початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Національний банк України утримувався від ухвалення рішень щодо облікової ставки, хоча більшість учасників ринку очікувало її збільшення. Отже, збільшення облікової ставки НБУ не було сюрпризом, проте сюрпризом став саме розмір, на який облікова ставка збільшилась.
До початку вторгнення в Україну вважалося, що зміна облікової ставки НБУ найбільше впливає на рівень інфляції через 9–18 місяців. Різка зміна Національним банком облікової ставки з 10% одразу до 25%, вочевидь, є намаганням пришвидшити ефект від підняття облікової ставки.
Як вплине підвищення Національним банком облікової ставки на обмінний курс
В економіках розвинених країн з вільним рухом капіталу механізм впливу облікової ставки на обмінний курс працює через можливість позичити кошти в тій країні, де ставка нижче, і купити облігації або інший інструмент, дохідність якого залежить від облікової ставки, в іншій країні, де ставка вище. За рахунок різниці у вартості залучених коштів і отриманого доходу інвестор отримує дохід. За таких обставин збільшення ставки має сприяти збільшенню надходження іноземної валюти до України, що, в свою чергу, збільшує попит на національну грошову одиницю і зумовлює її зміцнення. На це також впливають особи, які планують розміщення коштів у банку: вони можуть обрати гривневий депозит за вищою ставкою, ніж депозит в іноземній валюті. Зазначене демонструє, як зміна ставки впливає на попит і пропозицію іноземної валюти, а відповідно, і на обмінний курс. Проте такий механізм працює у мирний час, а в умовах загострення воєнних дій складно спрогнозувати його ефективність. При цьому очевидним є те, що Національний банк спирався на власний досвід минулого: коли в кінці лютого 2015 року курс долара США в обмінниках Києва сягнув 30 грн за долар, то вже в березні 2015 року Національний банк підвищив облікову ставку до 30%. Як наслідок, курс долара в кінці травня 2015 року становив уже 22 гривні за долар.
У кінці травня 2022 року курс долара в обмінниках Києва сягав 37–38 грн, а після підвищення Національним банком облікової ставки до 25% курс знижувався до 35 гривень.
Голова Національного банку Кирило Шевченко під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики, який відбувся 02.06.2022, відзначив, що: «Відсутність належної винагороди за утримання гривневих активів посилює загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою». Із цим варто погодитися, оскільки навряд чи курс гривні зростав би в умовах війни. А тому учасники ринку очікували на девальвацію національної валюти. Як наслідок, Національний банк змушений був здійснювати інтервенції з продажу валюти, і якщо в березні та квітні вони становили близько 2 млрд дол. США, то у травні сягнули 3,4 млрд дол. США. Очікувано суттєво зросла різниця між офіційним курсом та курсом готівкового ринку.
Значним збільшенням облікової ставки збільшується дохідність гривневих активів та зменшується тиск на міжнародні резерви, які забезпечують підтримання курсової стабільності. При цьому вбачається, що найближчими місяцями тренд на прискорення інфляції, а відповідно, і обмінного курсу, зберігатиметься, незважаючи на поступове відновлення виробництва, оскільки найбільший вплив на стан економіки має не облікова ставка, а зруйнована війною логістика, господарські зв’язки, дефіцит пального, зруйновані підприємства та житло.
Разом з тим значне підвищення облікової ставки до 25% буде вагомим фактором для послаблення тиску на валютному ринку, підтримання стабільності валютного курсу та стабілізації інфляційних очікувань. Проте так не може тривати вічно, оскільки висока облікова ставка матиме негативні наслідки для розвитку бізнесу, і очевидно, що надалі ставка буде поступово знижуватись, що стимулюватиме економіку.