При визначенні податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин необхідно, насамперед, встановити розрахункову вартість одиниці товарної продукції гірничого підприємства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Розрахункова вартість одиниці виміру товарної продукції гірничого підприємства обчислюється за допомогою показників-складових формули, передбаченої п. 252.16 ст. 252 ПК України.
Одним з елементів формули є коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства. Стосовно цього елемента у п. 252.16 ст. 252 ПК України зазначено, що коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства обчислюється у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною службою геології та надр України (далі – Держгеонадра України), десятковим дробом.
Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ). Таким чином, на платників рентної плати додатково покладається обов'язок дотримуватися проведення первинної та повторних регулярних оцінок запасів корисних копалин. Невиконання цього обов'язку є підставою для збільшення податкових зобов'язань з рентної плати.
Порядок здійснення геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин та затвердження регламентується «Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. №865 (далі – Порядок №865).
Абз. 1 п. 25 Порядку №865 в редакції, яка діяла до 26.03.2008 р., передбачав, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у випадку, якщо перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш ніж на 20% або зростання їх обсягу більше ніж на 50%. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більше ніж на 50%, у порівнянні із запасами корисних копалин (далі – ДКЗ), раніше оціненими Державною комісією, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси є такими, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ або перевищують нормативи, встановлені законодавством.
Надалі до вказаного Порядку було внесено низку змін. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №264 було внесено зміни до п. 25, згідно з якими абз. 1 було викладено у такій редакції:
«Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні 5 років експлуатації ділянки надр, а також у разі:
1) коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20% або зростання їх обсягу більш як на 50%. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50% порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;
2) коли різниця у розмірі становить понад 20% порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці».
Проте постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 р. №1236 вищевказану постанову від 26.03.2008 р. №264 визнано такою, що втратила чинність з 01.01.2011 р. Тому правило про необхідність проведення регулярної оцінки запасів корисних копалин ДКЗ кожні 5 років наразі не застосовується.
Аналогічної позиції дотримується Житомирський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 21.03.2017 р. у справі №806/2203/16: «Отже, зазначене свідчить на користь висновку про те, що п. 25 Порядку №865 фактично відновлений в попередній редакції, яка була чинною до 26.03.2008 р., а отже, у товариства відсутній обов'язок проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин через 5 років та, як наслідок, застосовувати обчислення розміру плати за надра коефіцієнта рентабельності в розмірі трикратної облікової ставки НБУ».
Такі ж висновки надані в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.04.2017 р. у справі №812/915/16. Суд зазначив наступне: «З огляду на викладене твердження відповідача про те, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин повинна проводитись через кожні 5 років експлуатації ділянки надр, не знайшли свого підтвердження, що свідчить про відсутність порушень позивачем строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр».
При цьому, відхиляючи твердження ДФС України про необхідність проведення геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр ДКЗ в автоматичному порядку кожні 5 років, звертається увага на п. 26 Порядку №865. Відповідно до п. 26 Положення, Державна комісія по запасах корисних копалин систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин.
Виходячи з цього положення, підставою для проведення оцінки корисних копалин є виключно повідомлення-рекомендація ДКЗ щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин. Порушенням строку проведення такої перевірки, як визначено у п. 252.16 ст. 252 ПК України, наразі вважається неподання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки корисних копалин ДКЗ після належного відправлення ДКЗ рекомендації про таке подання.