26 січня 2016, 23:48

Судовий збір. Чого очікувати найближчим часом?

Опубліковано в №3-4(501-502)

Іван Староста
Іван Староста «Клочков та Партнери, АО» партнер, адвокат

Минулий рік запам’ятався істотним збільшенням ставок судового збору. Причина такого збільшення цілком зрозуміла – збільшення надходжень до державного бюджету. І це, звісно, дало певний результат. Так, для порівняння, у 2014 р. загальна сума, що надійшла до державного бюджету від сплати судового збору становила близько 990 млн грн. Станом на 1.12.2015 р., згідно з даними Державної судової адміністрації України, на казначейські рахунки надійшов 1 млрд 289 млн грн. Тобто, лише за 4 місяці (ставки судового збору збільшились з 1 вересня) сума надходжень до бюджету збільшилася майже на 300 млн.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Разом з цим, такі зміни мають і зворотну сторону. Як для пересічного громадянина, так і для суб’єктів господарювання захищати свої права у суді стало розкішшю.

Чого ж очікувати учасникам судового процесу в цьому році? Чи існують передумови того, що право на судових захист найближчим часом стане доступним?

Серед півтора десятка законопроектів, зареєстрованих на сьогодні у Верховній Раді, які стосуються внесення змін до нинішньої редакції Закону України «Про судовий збір», лише один проект пропонує зменшення ставок судового збору. Ініціатор законопроекту №3174 Олександр Долженков з Опозиційного блоку пропонує зменшити ставки судового збору в окремій частині приблизно до рівня, який існував до останнього підвищення (у різних категоріях справ – різні пропозиції змін).

Законопроектом передбачається внесення змін до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких пропонується:

- знизити розміри ставок судового збору за подання апеляційної скарги, касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України до 50%, 75% та 100%, відповідно;

- встановити максимальний розмір судового збору щодо справ майнового характеру в рамках цивільного та адміністративного судочинства до 6 мінімальних розмірів заробітної плати;

- адміністративні справи щодо оскарження будь-яких рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень імперативно належать до категорії спорів немайнового характеру;

- уніфікація бази обчислення судового збору в адміністративних справах з нормами КАС України, а саме заміна терміну «ціна позову», який взагалі не використовується в КАС України, на термін «розмір майнових вимог».

Прийняття таких змін до ст. 4 вказаного Закону дійсно зменшило б фінансове навантаження на учасників судового процесу. Особливо актуальною є сплата збору за звернення до судів вищих інстанцій.

Однак сподіватися на те, що ініційований депутатом опозиційних сил законопроект знайде підтримку серед більшості народних обранців, очевидно марно. Причиною цьому може бути як приналежність ініціатора проекту закону до Блоку опозиційних сил, так і банальне небажання обмежувати бюджетні надходження. Тим паче, що розмір дефіциту бюджету на 2016 р. визначено у 3,7% прогнозного ВВП.

Досить актуальний законопроект №3698 зареєстрував член депутатської фракції партії «БПП» Олександр Сугоняко, яким передбачається звільнення від сплати судового збору пенсіонерів (незалежно від виду призначеної державної пенсії). Мета вказаного проекту гуманна: зробити доступним право на судовий захист найбільш незахищеному прошарку населення – пенсіонерам. І справді, пільги пенсіонерам були б доречними, оскільки високі тарифи на житлово-комунальні послуги, дорогі ліки, харчові продукти та одяг на сьогодні роблять судову систему фактично недосяжною для пересічного пенсіонера. Про це народний обранець і зазначає у пояснювальній записці.

Звісно, перспективи звільнення пенсіонерів від сплати судового збору є. Це зумовлено тим, що частка судових процесів за участі пенсіонерів, а відтак і грошових надходжень до бюджету від сплати судового збору такими особами, є не значною. Тобто, надання таких пільг цій категорії населення не повинно суттєво вплинути на загальну картину бюджетних надходжень. Натомість, такі зміни для політичної сили автора, беззаперечно, будуть популярними у суспільстві.

У будь-якому випадку, чи знайде підтримку ініціатива пана Сугоняко у Верховній Раді, покаже лише час. Решта ініціатив народних депутатів не передбачають кардинальних змін у законі.

Підсумовуючи вищесказане, можна зазначити, що суттєвого полегшення фінансового навантаження на основних учасників судового процесу найближчим часом очікувати не варто. Навіть якщо певні зрушення і відбудуться, загальну ситуацію це навряд чи змінить. 

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати