Цифрова трансформація сучасного світу впливає не тільки на повсякденне життя пересічного громадянина, а й на цивільні правовідносини, зокрема у сфері позики та кредитування. Ще близько 8 років тому термін «онлайн-кредитування» наводив, як мінімум, здивування на споживача. Навіть зараз більшість споживачів фінансових послуг вважають, що укладення такого виду договорів через всесвітню мережу Інтернет за допомогою ПК чи смартфона є нікчемним. У своїх доводах вони керуються ст. 1047, 1055 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Ці норми чітко вказують, що договір позики та кредитний договір укладаються в письмовій формі, а їх укладення з недотриманням письмової форми веде до їх нікчемності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак законодавець врегулював це питання та прирівняв укладення договору позики та кредитного договору за допомогою всесвітньої мережі Інтернет. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону, правочин не може бути визнаний недійсним у зв'язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.
Все ж деякі споживачі фінансових послуг вважають, що оформлення договорів у електронній формі не призводить до виникнення у них прав та обов'язків перед кредитором. Це твердження невірне. Але постає питання, яким чином кредитору захистити свої права та інтереси у правовідносинах з боржником у зв'язку з невиконанням ним обов'язків за договором.
Найефективнішим способом захисту прав у розрізі ст. 16 ЦК України є звернення до суду. Кредитор готує позовну заяву, сплачує судовий збір та подає позов про стягнення боргу за невиконання умов договору до суду, дотримуючись територіальної підсудності. Після надходження позовної заяви до суду за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом 5 днів. У випадку, якщо справа буде розглядатися в рамках загального позовного провадження, кредитор у кращому випадку отримає рішення через 90 днів з моменту відкриття провадження у справі. У випадку, якщо справа буде розглядатися в рамках спрощеного позовного провадження, кредитор отримає рішення через 60 днів з моменту відкриття провадження. Після отримання рішення та спливу строків на апеляційне, касаційне оскарження кредитор за попередньо поданою заявою отримує виконавчий документ та надсилає його до територіального органу ДВС для подальшого примусового виконання рішення.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами Державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (кредитору). І вже від фінансових можливостей боржника та наявності у нього майна залежить строк повернення грошових коштів за порушені умови електронного договору.
На практиці строк повернення грошових коштів кредиторові становить від 6 до 12 місяців. Чи можна назвати такий спосіб захисту порушених прав та інтересів ефективним?
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:
1) верховенство права;
2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов'язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Задля підвищення ефективності та мінімізації строків розгляду справ щодо захисту прав та інтересів кредитора та дотримуючись принципу «розумності строків розгляду справи судом», доцільно внести зміни до деяких статей Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, ч. 7 ст. 161 ЦПК України викласти в такій редакції: «Судовий наказ може бути виданий, якщо: заявлено вимогу до фізичної особи, юридичної особи або фізичної особи-підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в т. ч. електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 10 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Такий механізм стягнення заборгованості за договором у наказному провадженні надасть можливість ефективно захищати порушені права та інтереси кредитора в суді. Оскільки суд, відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України, розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, — протягом 5 днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 5, 6 ст. 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Таким чином, наказне провадження зменшує до мінімуму строк ухвалення рішення на користь кредитора за позовом про порушення боржником умов електронного договору. На відміну від позовного провадження, наказне провадження є більш швидким та ефективним під час розгляду цивільних справ. Прийняття такої правки зумовлене необхідністю впровадження ефективного розгляду справ у розрізі принципу «розумності строків розгляду справи судом», що спростить та скоротить судовий розгляд справ за порушення умов електронного договору боржником.