21 березня 2016, 16:50

Щодо касаційного оскарження судових ухвал, оскарження яких не передбачено

Опубліковано в №12 (510)

Антон Каганець
Антон Каганець «Prove Group, ЮК» старший юрист

Прийняття в кінці минулого року так званого «закону Савченко» підняло в суспільстві питання амністії та її застосування. Але для осіб, які були засуджені до тих чи інших строків ув’язнення, амністія завжди була важливим питанням. І хоча чинний закон «Про застосування амністії» прийнято ще у 1996 р., на практиці й досі виникають суперечливі питання, вирішення яких здійснює Верховний Суд України. Зокрема, предметом однієї з останніх судових справ Верховного Суду України стала прогалина у кримінальному процесуальному законодавстві, пов’язана із касаційним оскарженням ухвал суду з приводу застосування амністії.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Зокрема, ч. 5 ст. 539 КПК України передбачає, що за наслідками розгляду клопотання (подання) щодо питань, пов’язаних із виконанням вироку, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку, тобто зазначена норма за формою викладення чітко встановлює можливість перегляду в апеляційному порядку (щодо можливості оскарження), але зовсім не торкається сфери касації – вона не містить ані прямої, ані непрямої заборони перегляду судових рішень про амністію у касаційному порядку.

Розглядаючи цю колізію, ВСУ підкреслює, що норми КПК необхідно тлумачити цілісно. Оскільки КПК не встановлює заборони на оскарження в касаційному порядку рішень суду щодо амністії, таке рішення може бути оскаржене в касаційному порядку, що забезпечує реалізацію принципу гарантування кожному справедливого розгляду його справи судом, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Варто зазначити, що таке рішення у майбутньому може бути використане за аналогією і в інших випадках, якщо знову виникне ситуація, коли оскарження того чи іншого рішення суду, прямо не передбачене процесуальним законодавством.

Нагадаємо,що

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 11.02.2015 р., розглядаючи справу №5-331кс(15)15, висловився про те, що питання застосування амністії не є предметом регулювання норм Розділу VIII «Виконання судових рішень».

«Амністія в Україні оголошується спеціальним законом (ст. 92 Конституції України) й у кримінальному праві є складовою частиною інституту звільнення від покарання та його відбування (Розділ ХІІ КК), відтак питання застосування амністії підлягають вирішенню в межах кримінальної процедури», – повідомляють у прес-службі ВСУ.

Порядок і процедура застосування амністії регулюються відповідним законом, з урахуванням положень Закону України від 1.10.1996 р. №39296-ВР «Про застосування амністії в Україні». Проте ці нормативні акти не визначають порядку оскарження ухвалених на їх підставі судових рішень. КПК теж не містить норм, які спеціально б регулювали порядок оскарження таких рішень.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 1 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України складається не лише з цього Кодексу, але й з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, що обов’язкові для України, та інших законів.

Отже, положення ч. 2 ст. 424 КПК необхідно тлумачити цілісно та питання про те, чи підлягають оскарженню в касаційному порядку судові рішення щодо застосування амністії, слід вирішувати, виходячи з положень Конституції України, згідно з п. 8 ст. 129 якої повнота касаційного перегляду обмежена лише випадками прямого, недвозначного виключення (заборони) на рівні закону.

Оскільки КПК не встановлює прямої заборони на оскарження в касаційному порядку судових рішень щодо застосування амністії, висновок касаційної інстанції у кримінальній справі про те, що такого характеру судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, суперечить точному змісту норми ч. 2 ст. 424 КПК.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати