Життя в сучасному світі стрімко змінюється, але незважаючи на те, що світ прогресує та загалом змінюється на краще, на жаль, все ж таки є сфера життя, яка продовжує супроводжувати людство – це злочинність. Сучасні реалії свідчать про те, що цей темний бік життя існує та певним чином також прогресує, пристосовуючись до змін, які відбуваються в суспільстві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як практикуючий адвокат я хотів би надати певні практичні поради на той випадок, якщо у вашому житті сталася неприємність і ви стали жертвою злочину (потерпілим).
Відповідно до вимог ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України, до потерпілих у кримінальному провадженні належать: фізична особа, якій кримінальним правопорушенням була завдана моральна, фізична або майнова шкода; юридична особа, якій кримінальним правопорушенням була завдана майнова шкода; адміністратор випуску облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням була завдана майнова шкода.
Ваша перша дія, якщо стосовно вас був скоєний злочин – це звернення до правоохоронних органів (як правило, це органи поліції) з усною заявою про скоєний злочин. У такому випадку посадова особа поліції зафіксує ваші свідчення у бланку протоколу про скоєний злочин. Якщо ви маєте певну юридичну освіту, то можна подати письмову заяву про внесення відомостей щодо скоєного кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Однак одразу варто зауважити, що краще все ж таки звернутися за допомогою до кваліфікованого адвоката, який не тільки підготує необхідний пакет документів, але й забезпечить у повному обсязі представництво ваших інтересів у процесі досудового розслідування, судового розгляду та на стадії виконання судового рішення. Це передбачено вимогами ст. 58 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких потерпілого у кримінальному провадженні може представляти особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, окрім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику. До того ж представництво ваших інтересів адвокатом надасть вам більше психологічної впевненості, а також дозволить заощадити багато вашого особистого часу.
Після того як відомості про скоєння злочину стосовно вас будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий почне розслідування кримінального провадження, яке буде складатися з низки процесуальних дій: допити, проведення слідчого експерименту, призначення і проведення низки судових експертиз (залежно від категорії злочину) та ін.
Окрім того, ви та ваш представник маєте право подання клопотань про проведення певних слідчих (розшукових) процесуальних дій. Згідно зі ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання сторони захисту, потерпілого та його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, встановлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути у строк, що становить не більше ніж три дні з моменту подання, та задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляють особі, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання має бути винесена вмотивована постанова, копію якої вручають особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин її надсилають. Якщо дізнавач, слідчий, прокурор не розглянули клопотання, то це є підставою для оскарження їхньої бездіяльності до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України
Також потерпілий та його представник (адвокат) наділені правом контролювати перебіг досудового розслідування шляхом ознайомлення з матеріалами справи в будь-який час у процесі здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог вказаної статті, слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Винятком є матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також матеріали, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова від надання для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, яка його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання до них доступу або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів.
Окремо хочу звернути увагу на використання потерпілим вимог ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України в частині пред’явлення позовної заяви про стягнення майнової та моральної шкоди. Як передбачено ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням була завдана майнова та/або моральна шкода, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка згідно із законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Варто зауважити, що за цивільний позов у кримінальному провадженні в частині стягнення майнової шкоди не потрібно оплачувати судовий збір.
В ситуації, коли потерпілий не заявляв позов про стягнення шкоди під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, можливий варіант звернення потерпілого до суду в порядку цивільного судочинства. При цьому важливим та одним з найголовніших доказів на підтвердження позовних вимог потерпілого буде обвинувальний вирок суду, оскільки таке процесуальне рішення є преюдиціальним. Тобто обставини, які були встановлені вироком суду, не підлягають окремому доказуванню.
Отже, сподіваюся, що ви зможете забезпечити своє життя таким чином, щоб уникнути таких доволі серйозних неприємностей як злочин. Однак у разі виникнення подібних ситуацій ви вже будете ознайомлені з алгоритмом необхідних дій, а також дій вашого захисника (адвоката) для поновлення ваших прав та інтересів.