На шляху кожного судового адвоката трапляються миті спокуси хакнути судовий процес, підкорити його невпинний та регламентований рух своїм правилам і потребам. І навіть самі стійкі, кращі з нас, не можуть іноді встояти від невірного вибору - вибору, що може на перший погляд здаватися ситуативною виправданою мірою, але варто лише один раз піддатися слабині, лише один раз дозволити собі малесеньке зловживання, і ось ти вже стоїш перед колегією з заявою про відвід (третім за тиждень), а пізніше повертаєшся до офісу готувати клопотання про призначення економічної експертизи в кредитному спорі, бо твій клієнт потребує часу, щоб злити застави та всю компанію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Один невірний вибір, і ти - процесуальний диверсант. Починаєш із «легких» диверсій і зрідка переконуєш себе, що інтереси клієнта є головним, що це останній раз, що важкі диверсії ніколи тебе не зацікавлять і до наступного судового форуму ти вже будеш «чистий».
Проте залежність прогресує, соціальні та професіональні зв’язки зі здоровими колегами втрачаються, навики отуплюються і кожний аналіз нової справи ти починаєш із перебирання можливих варіантів диверсій, радіючи своїй дотепності та майстерності. На форумі ти ховаєш очі від сорому за вчорашню подвійну порцію безпідставних апеляцій, але все чого хочеш - це скоріше повернутися до офісу і думати, як надовго затягнути нову справу про повернення заборгованості.
З часом із кожною «новою» судовою реформою твій диверсійний арсенал зменшується, на пошук диверсії ти витрачаєш ще довше часу, а знайшовши - лютуєш, коли він не спрацьовує. Твої відводи напередодні засідання ще хоч якось дозволяють почувати себе притомним, але від кожної відмови зупинити провадження до розгляду поданого тобою безглуздого позову біль наростає, ти почуваєшся вигнанцем у новій реальності.
Розмірковуєш чи не перейти на тяжкі диверсії, але після новини про затримання адвоката, який мінував суд та складав заповіт на користь судді, розумієш, що для тебе - це перебір. Ти не готовий перетнути межу, ти все-таки - процесуальний диверсант із претензією на елітарність, а не «судовий гопник».
Руйнівною силою в твоє життя вривається день 7 лютого 2020 р. На «свіжих» сторінках видання з давно «не свіжою» назвою «Голос України», що з часів студентства викликала в тебе лише совкові за змістом асоціації, а зараз яку можна сплутати з телешоу, опубліковано текст підписаного Президентом закону щодо змін до процесуальних кодексів.
Налякані розширенні зірниці зчитують текст закону, строки якого цвяхами входять у кришку труни з черговими диверсійними здобутками:
1. Твої улюблені відводи втрачають сенс, необхідність подання не пізніше, ніж за три дні до засідання, позбавляє їх будь-якої користі. Подані раніше, ніж за три дні або в засіданні, розглядаються невідкладно і суддею (колегією), що розглядає справу. Відвід вже не є підставою для зупинення провадження у справі.
Питання ж про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
2. У разі оскарження ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, - до апеляції відправлять лише матеріали оскарження, а не всю справу.
3. Лише матеріали оскарження направлять разом із касаційними скаргами на ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, а також на ухвали про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал.
4. Аукціони, торги, тендери чи інші публічні конкурсні процедури не може бути припинено, відкладено чи зупинено шляхом забезпечення позову.
Ти розумієш, що ці заходи чергові і на придумані тобою нові диверсії законодавець не забариться відповісти новими обмеженнями. Твоє диверсійне нутро волає про утиск процесуальних прав сторін, про порушення права на доступ до правосуддя, але відголоски адвоката в тобі все-таки дозволяють тверезо оцінити свою та вину інших таких в цьому утиску.
Так, твій інструментарій змілів не в нуль, ти ще можеш маніпулювати авторозподілом, подаючи позов з недоліками, і потім вирішувати (в залежності від обраного судді), чи усувати їх, подавати зустрічні позови, щоб оскаржити (треба тепер уважніше бути зі строком) відмову в його прийняті чи поверненні. На кінець завжди у нагоді (поки що) оскарження відмови поновити процесуальний строк.
Але що далі? Продовження маргіналізації та паразитування на системі правосуддя, яку ти, до речі, колись палко полюбив? Чим це закінчиться? Скоріш за все, система з часом викине тебе обабіч, якщо ти не прилаштуєшся до її нормального порядку.
Ох, не про це ти мріяв, сидячи на шкільній олімпіаді по праву…