Коли в Україні 15 жовтня 2020 р. було лише зареєстровано черговий законопроект про саморегулювання господарської та професійної діяльності, Європа і США вже давно пізнали переваги саморегулювання. І якщо національний законодавець окремо вказав, що законопроект не буде стосуватися суддівського, нотаріального та адвокатського самоврядування, то в країнах з розвиненою економікою сфера юридичних послуг, як і практично будь-який вид бізнесу, контролюється на рівні саморегульованих організацій.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
США
Мабуть, найбільш давні традиції саморегулювання має в Сполучених Штатах. Так, у кожному штаті, місті або великому населеному пункті адвокати на добровільних засадах створюють професійні об'єднання, асоціації. В одних штатах вони діють на основі статутів, які затверджуються членами асоціацій на загальних зборах, в інших — на основі спеціальних законів штату або судових правил. Адвокатські асоціації штатів утворюють національну організацію адвокатів — Американську асоціацію адвокатів (American Bar Association), діяльність якої охоплює майже всі галузі правової системи США. Асоціація розробляє і пропонує законопроекти, веде роботу над створенням єдиних стандартів у адвокатській практиці, вирішує питання акредитації вишів.
На правах колективних членів у діяльності асоціації беруть участь близько 35 спеціалізованих професійних організацій юристів (наприклад, Товариство суддів, Національна асоціація адвокатів у кримінальних справах, Національна асоціація жінок-адвокатів).
Попри все, американські правники часто критикують Асоціацію як таку, що не дотримується власних принципів діяльності: «Однаково служити усім нашим членам, нашій професії та громадськості, захищаючи свободу та забезпечуючи справедливість». Зокрема, адвокатам-жінкам все ще платять не так само, як чоловікам, особи з числа національних меншин не представляють пропорційної частки на керівних посадах, а студенти самостійно несуть тягар боргів юридичних шкіл.
Бразилія
За кількістю практикуючих адвокатів Бразилія лише трохи поступається США та Індії, де проживає у п'ять разів більше людей. Щоб займатися адвокатурою в Бразилії, необхідно бути членом Ордену адвокатів (Ordem dos Advogados do Brasil). Ця організація юристів незалежна від уряду, але має деякі публічні повноваження, наприклад, можливість накладення дисциплінарних стягнень на її членів.
Франція
У Франції принцип незалежності адвокатської професії утвердився ще з середини XIX ст., а адвокати завжди користувалися набагато більшою свободою, ніж у інших країнах Європи. На сьогодні об'єднання адвокатів Франції відбувається на принципах вертикального самоврядування і горизонтальної самоорганізації.
Кожен адвокат повинен входити до колегії адвокатів (le Barreau — колегія адвокатів, утворена при кожному трибуналі вищої інстанції), яких налічується близько 180. У ролі представницького органу на національному рівні виступає Національна рада адвокатських колегій (le Conseil national des barreaux). Крім того, існує велика кількість професійних спілок, наприклад, Національна конфедерація адвокатів (la Confеderation nationale des avocats), Профспілка адвокатів Франції (le Syndicat des avocats de France), Союз молодих адвокатів (l'Union des jeunes avocats) тощо.
Великобританія
У Великобританії юриспруденція також є однією зі сфер, у яких успішно впроваджено принцип саморегулювання. Консультанти з юридичних питань, особи, що засвідчують угоди у зв'язку з правом власності, представники сторін у судах повинні, згідно Закону «Про повірених» (The Solicitors Act), бути членами Юридичного товариства (The Low Society), заснованого Королівським указом і повністю керованого юристами.
Німеччина
Основою адвокатського самоврядування в Німеччині є регіональні адвокатські палати (Regionale Rechtsanwaltskammer), членство в яких обов'язкове. Найчисельнішою є адвокатська палата Мюнхена, яка налічує 21 500 членів, за нею йдуть адвокатська палата Франкфурта (18 515) і адвокатська палата Берліна (14 025). Завданнями регіональних адвокатських палат є допуск адвокатів до здійснення професійної діяльності та відкликання допуску; консультування адвокатів з питань професійної відповідальності; врегулювання суперечок адвокатів між собою; контроль за виконанням професійних обов'язків адвокатів і санкціонування порушень. Німецький союз адвокатів (Deutscher Anwaltverein), на відміну від Федеральної адвокатської палати, є добровільним професійним об'єднанням, що налічував станом на 1 січня 2016 р. 65 981 членів, об'єднаних у 250 регіональних спільнот.
Замість висновку хотілося б наголосити на різноманітності прояву саморегулювання в зарубіжних правопорядках. Саморегулювання за кордоном носить як обов'язковий, так і добровільний характер. У розглянутих вище та інших державах, як правило, відсутні загальні закони, що визначають діяльність СРО в принципі. За кордоном зазначені організації діють на підставі галузевого законодавства, створюючись в організаційно‑правових формах, як правило, некомерційних організацій. СРО створюються в рамках чинного законодавства і доповнюють функції державного регулювання в тій чи іншій галузі підприємницької або професійної діяльності.
Однак незалежно від видимих відмінностей, мета створення СРО у сфері адвокатури схожа для всіх — це делегування частини певних державних функцій приватним структурам, некомерційним об'єднанням, які здатні самостійно регулювати професійну діяльність їх учасників, встановлювати високі стандарти її здійснення і в рамках встановлених стандартів контролювати своїх членів.