Зменшення кількості документів, які необхідно подати для вчинення реєстраційної дії чи отримання дозволу від органу влади, є позитивним кроком. Безсумнівно, запитувати підтвердження відомостей, які містяться у відкритому доступі чи можуть бути отримані органом державної влади самостійно, є недоцільним, це тільки подовжує тривалість досягнення мети, збільшує витрати для бізнесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Досить часто реальна підстава та мета вимоги надати органами державної влади ті чи інші документи не мають розумного пояснення, хоча нормативно-правовим актом це передбачено. Тому посадовець, діючи відповідно до Закону, чесно виконує свої обов’язки та запитує документи, які насправді йому не цікаві й використати їх з користю в роботі він не зможе.
Окрім того, кожен документ, який формально вимагається для отримання дозволу/ліцензії/вчинення дії з боку органу влади, є черговим приводом для спілкування бізнесу та посадовців, що спричиняє корупційні ризики. Таким чином, дерегуляція усуває передумови корупції.
Безумовно, для спрощення ведення бізнесу в Україні та підвищення її інвестиційної привабливості не достатньо обмежуватися поодинокими змінами, необхідно будувати нову систему регулювання: скасувати недоцільні дозволи, спростити чинні процедури, зменшити кількість перевірок.
Проте не варто забувати про ризики, що несе дерегуляція: бездумне скасування чи суттєве спрощення певних процедур може призвести до непередбачуваних наслідків. Наприклад, запровадження принципу екстериторіальності у сфері державної реєстрації юридичних осіб. Коли впроваджувалися ці зміни, то планувалося надати особам право вибору реєстратора, що знижує навантаження на державного реєстратора, відповідно, зменшує бюджетні витрати та підвищує якість обслуговування. Але така реформа мала й суттєві негативні наслідки, оскільки спростила для рейдерів протиправне захоплення підприємств. Адже якщо до змін рейдери були змушені налагоджувати комунікацію з одним реєстратором у відповідному територіальному окрузі, обираючи максимум з десяти, то тепер у них є можливість втілювати свій злочинний план за участю будь-якого реєстратора чи нотаріуса по всій Україні.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України скоротив перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відповідне рішення передбачене постановою «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 23.08.2016 р. №553. Зокрема, викладено в новій редакції Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабміну від 25.12.2015 р. №1127.
Відтепер при реєстрації речових прав на нерухоме майно немає потреби подавати документи, що перебувають у володінні державних органів. Так, відомості про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, державний реєстратор отримуватиме в режимі реального часу безпосередньо з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Ця норма запрацює через 2 місяці з дня набрання чинності вищезазначеною постановою Уряду, коли Міністерством юстиції спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства буде запроваджено інформаційну взаємодію між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстром. Також цією постановою Уряду визначено перелік заяв для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які можуть подаватися в електронній формі (зокрема, таке право надано забудовникам).