06.07.2018 р. Мінфін видав наказ №602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування плати за землю», яким затвердив три узагальнюючі податкові консультації (УПК) щодо справляння земельного податку:
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
• у разі оренди площі у багатоквартирному будинку;
• власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку в такої особи не оформлені;
• з фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку.
Далі розглянемо кожну з них детальніше.
1. За земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію сплатить ОСББ або організація з управління будинками
У своєму роз’ясненні Мінфін проаналізував порядок сплати земельного податку власниками та користувачами (орендарями) як житлових, так і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Якщо з власниками житлових приміщень ситуація зрозуміла, то з власниками нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках виникають питання стосовно визначення останніх як платників земельного податку. Загальновідомою є позиція податківців та судова практика (напр. Постанова Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі №826/8675/17), яка зводиться до цитування п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПК України), в якій йдеться про те, що власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами), враховуючи пропорційну частку прибудинкової території, починаючи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Водночас Мінфін висловлює відмінну позицію. Представники міністерства зазначають, що платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є:
• або підприємства, установи та організації, які здійснюють управління цими будинками, яким земельні ділянки під таким будинком та прибудинкова територія надані у постійне користування;
• або співвласники багатоквартирного будинку, яким земельні ділянки під таким будинком та прибудинкова територія надані у власність чи у постійне користування.
Здійснивши аналіз Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, Мінфін в узагальнюючій консультації визначив, що власник нерухомого майна в багатоквартирному будинку має нарівні з іншими співвласниками нести витрати на утримання будинку, пропорційні до своєї частини майна, які можуть включати також передбачену законодавством плату за землю щодо земельної ділянки під таким будинком та прибудинкову територію.
Безпосереднім платником плати за землю виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників).
Орендар як житлового, так і нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку безпосередньо не набуває прав власності чи користування земельними ділянками, які підлягали б державній реєстрації за таким орендарем відповідно до законодавства.
2. Володієш нерухомістю, але ще не оформив права на земельну ділянку під нею – немає обов’язку сплачувати земельний податок
Позиція Мінфіну зводиться до того, що особу, яка володіє нерухомим майном, розташованим на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПК України до моменту виникнення відповідних прав у такої особи на цю земельну ділянку згідно із записом, сформованим у Державному земельному кадастрі, у визначеному законом порядку. До такого моменту, відповідно до вимог ПК України, зазначена особа не повинна сплачувати земельний податок.
3. Справляння земельного податку з фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку
Питання стосувалося необхідності сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розташовані будівлі (споруди), їх частини або нежитлові приміщення у багатоквартирних будинках, фізичною особою-підприємцем, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку й звітності та використовує такі будівлі (споруди), їх частини або приміщення для провадження господарської діяльності.
Згідно з висновками Мінфіну, фізична особа-підприємець платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини для провадження господарської діяльності та оформив свої права на земельну ділянку під такими об'єктами відповідно до вимог законодавства, не повинен сплачувати земельний податок.
Водночас потрібно враховувати, що абз. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи-підприємця платника єдиного податку у випадку, коли обов’язок зі сплати податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку у складі витрат на управління.
Надання вищезазначених роз’яснень Мінфіну матиме великий вплив на підхід до визначення категорії платників земельного податку, оскільки платник податків, відповідно до п. 53.1 ст. 53 ПК України, не притягується до відповідальності за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, якщо він діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації. Це правило поширюється також на випадки, якщо така податкова консультація надалі буде змінена або скасована.