Бувають випадки, коли у цивільному процесі позивач вважає, що йому було завдано «душевних страждань». І постає питання: яким чином визначити співвідношення між завданими стражданнями та грошовою компенсацією.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у:
- фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
- душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;
- приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає компенсації, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Відшкодовується вона одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас п. 9 постанови №4 пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. встановлено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне — за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого — спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Однак такі абстрактні поняття, як «розумність, виваженість та справедливість», мають неточний та невизначений характер. Суд на власний розсуд визначає, чи відповідає заявлена сума відшкодування засадам розумності, виваженості та справедливості. Станом на сьогодні методики для вирахування розміру завданої моральної шкоди чинним законодавством не передбачено. Водночас розмір присудженої компенсації за завдану моральну шкоду у схожих категоріях справ може суттєво відрізнятися, скажімо, у Печерському районному суді Києва, і в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області, адже залежить лише від внутрішнього переконання та позиції судді.
Для прикладу — інформація, яким чином проводять розрахунок у інших країнах.
Австрія
Розмір моральної шкоди визначає суд. Фіксовані суми законодавством не передбачені, однак встановлені денні ставки компенсації моральної шкоди у випадку тілесних пошкоджень.
Німеччина
Законодавством методика розрахунку розміру компенсації не передбачена, однак судовою системою сформовано припис, відповідно до якого судді при ухваленні судового рішення орієнтуються на раніше ухвалені рішення судів у справах відповідних категорій.
Великобританія
Сума компенсації встановлюється відповідно до тарифної схеми, у якій описані умови отримання компенсації залежно від завданої шкоди. Мінімальний розмір компенсації встановлений у розмірі 1000 фунтів, максимальний — 20 тис. фунтів.
США
Моральна шкода відшкодовується виключно у випадку завданої фізичної шкоди, і в законодавстві передбачений ліміт такого відшкодування. Наприклад, у випадку смерті потерпілого від злочину спадкоємці мають право на відшкодування моральної шкоди у сумі не більше $250 тис.
Підсумки
Порівняно з розвинутими країнами, щодо методики розрахунку відшкодування завданої моральної шкоди Україна займає точно не перше місце. Сьогодення вимагає удосконалення законодавства з цього питання. Очевидно, що постанова пленуму ВСУ від 1995 р. не відображає сучасний стан речей і є вже архаїчною. На мою думку, задля вирішення питання розрахунку відшкодування моральної шкоди при ухваленні судового рішення слід запровадити методику такого розрахунку для кожної категорії справ та встановити нижній поріг моральної компенсації у грошовому вираженні (прив’язка до прожиткового мінімуму) та її верхній поріг у кожній категорії справ.