 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
ІТ-сектор залишається важливою складовою української економіки: торік він приніс $6,7 млрд — це понад 40% всього українського експорту послуг або 4% ВВП. Тож не дивно, що держава робить ставку саме на нього, створюючи максимально комфортні умови навіть під час воєнного стану.
За два роки існування спеціального правового режиму для ІТ-індустрії до нього доєдналося понад 860 резидентів. І це не дивно, адже навіть сама Дія.City презентує себе як унікальний простір, в якому можна вести бізнес відкрито, вигідно і зручно — як в Естонії, Сінгапурі чи Делавері. Тут тобі:
- спеціальна система оподаткування — з податком на виведений капітал замість податку на прибуток;
- ліберальні умови праці — дозволено як класичне працевлаштування за КЗпП, так і контрактне, альтернатива ФОП;
- європейська система набуття та захисту інтелектуальних прав;
- захист інтересів із використанням елементів англійського права;
- відсутність «опіки» контролюючих та навіть правоохоронних органів;
- встановлення на необмежений строк (але не менш як на 25 років із дня внесення до реєстру Дія.City) запису про першого резидента.
Сьогодні на умовах Дія.City можуть також працювати оборонні технологічні компанії. Планується поширити можливості простору на компанії, які займаються виробництвом біонічних протезів та електромобілів. Проєкт Міністерства цифрової трансформації України виглядає як справжня американська мрія…
Але бізнесу все-таки необхідно зважати на ризики реєстрації в Дія.City.
По-перше, чи надовго збережуться обіцяні умови? З самого початку Мінцифри обіцяло, що мінімальний строк дії спеціального правового та податкового режиму становитиме 25 років. І розуміння цього спонукало багато компаній приєднатися до Дія.City. Але після ухвалення Національної стратегії доходів багато хто засумнівався в незмінності умов. Адже в документі пропонується до 2030 року переглянути режими інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг із податку на прибуток. І це не схоже на обіцяну стабільність.
По-друге, певні правові норми можна назвати гібридними. Дуже багато запитань залишається до гіг-контрактів, які є альтернативою працівників-ФОП. Такий виняток із КЗпП щодо приймання на роботу за контрактом є дуже зручним для великих ІТ-компаній, але не вирішує усіх завдань. Наприклад, неоднозначне тлумачення податковою законодавства щодо Дія.Сity: обладнання, що передається спеціалістам, які працюють за гіг-контрактами, обкладається ЄСВ, податком на прибуток і військовим збором, оскільки податкова вважає це податковим благом. Залишаються питання щодо лікарняних і бронювання гіг-працівників, оскільки вони працюють за особливою формою залучення спеціалістів, що поєднує ознаки трудового та цивільно-правового договору.
По-третє, податкову та правоохоронні органи навряд зупиниш. І тепла «ванна» у просторі Дія.City залишатиметься недовго. Початок повномасштабного вторгнення трохи відтягнув появу не дуже званих гостей, але вже на початку 2023 року широкого розголосу набула інформація про обшуки в компанії-резидента Дія.City. І варіантів, з якими досить обґрунтовано можуть звернутися контролюючі та правоохоронні органи, чимало: від фіскальних махінацій до фінансування тероризму. Цю проблему намагаються вирішити законопроєктом «Маски-шоу стоп 3». Але ми швидше побачимо четверту серію цього шоу, ніж реальне розв'язання проблем бізнесу.
Податкова також не стоїть осторонь. Практично з перших днів дії особливого оподаткування резидентів Дія.City та їх фахівців податкова почала трактувати законодавство не на користь резидентів, іноді навіть ігноруючи прямі норми:
- податкові переваги почали застосовувати пізніше, ніж це передбачено законом;
- виплати за час оплачуваної перерви гіг-спеціаліста оподатковуються за втричі вищими ставками;
- тимчасове передання гіг-спеціалісту обладнання для надання послуг прирівнюється до подарунка та оподатковується в сумі на 40% від вартості користування ним тощо.
По-четверте, існує ризик ухилення від сплати податків недобросовісними підприємцями. Держава пропонує технологічному бізнесу неймовірно привабливі умови оподаткування: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22%, військовий збір – 1,5%. Можливість вибирати форму оподаткування: податок на виведений капітал – 9% або податок на прибуток – 18%, а також знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи та 0% на дохід фізособи, отриманий як дивіденди.
Скористатися такими умовами, щоб мінімізувати свої витрати на податки, та знайти охочих дуже легко. А от чи всі вони будуть добросовісними платниками податків? Не факт. Тож саме такі ухилянти, які знайдуть спосіб обійти систему, можуть скомпрометувати всю галузь і сам простір.