Рейдерство та боротьба з корупцією, напевно, є найулюбленішими темами для обговорення високопосадовцями правоохоронних органів України. Майже кожного дня в ЗМІ лунають повідомлення, що вчергове було зірвано зухвалий план рейдерів – зупинено захоплення активу неймовірної вартості, що належить іноземному інвестору, бандити сидітимуть в тюрмах, а бізнес може спати спокійно.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
До заяв правоохоронців я ставлюся скептично. Зважаючи на велику кількість повідомлень про їхні успіхи в роботі щодо запобігання протиправним захопленням (навіть назви компаній згадуються, яких уберегли від рейдерів), я не пам’ятаю жодного випадку, коли громадськості було презентовано обвинувальний вирок суду стосовно замовників рейдерства або виконавців. Найкращим показником успіхів у боротьбі з протиправними захопленнями могло б стати «case study» реальних випадків протиправного заволодіння майном: як це було, що зроблено, результат, превентивні заходи, щоб не допустити подібного злочину. На жаль, подібними історіями успіхів правоохоронці нас не радують, хоча постійно висловлюють свою стурбованість з приводу криміногенної ситуації та запевняють, що вони працюють і скоро буде добре.
Нещодавно глибоке занепокоєння з приводу загрози майну громадян та юридичних осіб України з боку рейдерів засвідчив Директор НАБУ Артем Ситник. Я схвалюю прагнення Артема Сергійовича зробити внесок у боротьбу з протиправними захопленнями та впевнений, що завдяки його зусиллям не лише корупцію, а навіть рейдерство в Україні буде подолано.
Однак варто зауважити, що в Україні є безліч історій, коли злочинним способом втручаються у державний реєстр, коли один власник замінюється на іншого тощо. Це найбільш поширена схема захоплення активу. Рейдери завжди приходять на підприємство чи об’єкт нерухомості, маючи законне підтвердження свого права на актив. Факт належності нерухомості чи корпоративних прав відображається в державних електронних реєстрах: кого вказано в реєстрі – той і власник. Тому шлях рейдера до його злочинної мети завжди проходив через реєстри та зміну відомостей у ньому. Щоб отримати бажане засвідчення права на актив у реєстрі, як правило, рейдери вдавалися до підробки документів: протоколів загальних зборів учасників товариств, договорів купівлі-продажу корпоративних прав, на підставі яких здійснювалися реєстраційні дії та вносилися зміни до державного реєстру.
З розвитком цифрових технологій вдосконалюються способи вчинення злочинів. Гіпотетично є можливим втручання в роботу державних реєстрів з боку хакерів. Напевно, саме з цього приводу Директор НАБУ має бажання зустрітися з Міністром юстиції України.
Однак, незважаючи на відомості в реєстрах в електронному вигляді, реєстратори в паперовому вигляді зберігають реєстраційні справи підприємств та об’єктів нерухомості, які описують всю історію активів, а тому втручання в електронний реєстр без підміни документів в реєстраційній справі є марним. Адже довести безпідставність претензій на об’єкт нового власника, який став таким завдяки маніпуляціям з відомостями в електронному реєстрі, є досить простою справою. Проте це не звільняє Міністерство юстиції України від обов’язку захищати відомості державних реєстрів від стороннього втручання.
Нагадаємо, Директор НАБУ заявив про новий вид рейдерства в Україні.
В Україні останнім часом з'явилася нова форма рейдерського захоплення приватної власності шляхом втручання в реєстри власності і підміни прізвищ власників майна. Про це повідомив голова НАБУ Артем Ситник. “Зараз спостерігається масове рейдерство шляхом втручання в реєстри власності: власник з нього викидається і вноситься прізвище іншої особи. Буду з цього питання зустрічатися з міністром юстиції, тому що це нова форма рейдерства", - відзначив Ситник.