Питання щодо необхідності реформи судової системи не раз порушувалося в нашому суспільстві. Особливо актуальним це стало зараз, коли по всіх гілках влади намагаються провести люстрацію та зламати стару корумповану систему, зокрема, й у судочинстві. Саме тому реформа судочинства була передбачена навіть у Коаліційній угоді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З грудня 2014 року розпочалася перевірка суддів в рамках проведення люстрації згідно із ЗУ «Про очищення влади», зокрема, перевірка декларацій та відповідності способу життя доходам. Проте на сьогодні жоден суддя не був звільнений за результатами проведеної люстрації. І наразі важко сказати, чи буде хтосьіз суддів взагалі притягнутий до відповідальності за результатами люстрації. Найбільша увага прикута до тих суддів, які розглядали справи щодо учасників Революції гідності.
Чимало було обговорень серед фахівців та законодавців з приводу необхідних змін у судовій системі України, що, відповідно, породжує багато спорів та різних думок серед фахівців. Крім того, це призвело до того, що Верховною Радою було взято на основу два законопроекти: президентський законопроект № 1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» та законопроект № 1497 «Про судоустрій та статус суддів» групи депутатів.
В цих законопроектах є як багато чого спільного, так і багато різного, про що вже неодноразово йшлося. Однак на особливу увагу заслуговує система добору та атестації суддів. Обидва документи направлені насамперед на досягнення незалежності суддів від влади, адже судова система України має бути справді незалежною.
Саме тому судова реформа передусім передбачає проведення атестації суддів на предмет їхніх професійних та етичних якостей, така собі додаткова «суддівська люстрація». Натомість депутатський законопроект робить ставку саме на посилення дисциплінарної відповідальності суддів. Але варто зазначити, що обидва законопроекти значно збільшують суддівську відповідальність.
Сама ідея президентського законопроекту полягає в тому, щоб провести атестацію усіх суддів України. Проте, звісно, це не відбудеться негайно, оскільки такі дії передбачають проведення великої роботи та потребують чимало часу. За оцінками Адміністрації президента, така атестація може зайняти до 6 років. Тому очевидно, що процедура атестації суддів почнеться саме з верхівки судової влади. За президентським законопроектом насамперед протягом 6 місяців триватиме атестація суддів Верхового Суду України та вищих спеціалізованих судів. Відтак два роки відведено на проведення атестації суддів апеляційних судів, а уже після цього, напевне, доберуться і до судів першої інстанції.
Законопроектом президента пропонується повернути суддівські класи, як це було колись в українській судовій системі. Однак зараз замість 5 класів та вищого класу пропонується ввести 5 класів як певний критерій для суддів. Безперечно, такі зміни викликають побоювання у суддів та навіть протест, адже для отримання кожного наступного класу необхідно буде пройти кваліфікаційний іспит і мати досвід роботи суддею протягом певної кількості років. Саме за цими класами і відбуватиметься кваліфікація й атестація суддів. Після проведення атестації суддів кожному нинішньому судді буде присвоєний відповідний клас. Також при прийнятті присяги, яка складатиметься на вірність українському народу, суддя отримає найнижчий 5-й клас, а от до Верховного Суду зможуть потрапити лише ті судді, хто матиме 1-й клас. Варто також окремо зауважити введення такого інституту, як конкурс для судді, що має намір перейти до суду вищої інстанції або до суду такого самого рівня.
Крім атестації великий вплив на долю судді також матиме і дисциплінарна відповідальність. Обидва законопроекти передбачають доволі суттєве розширення засобів дисциплінарного впливу на суддів.
Якщо нині є лише два види дисциплінарного стягнення до судді: догана та звільнення, то депутатський законопроект пропонує додатково запровадити такі, як:
- попередження;
- сувора догана, тимчасове відсторонення;
- направлення до Вищої ради юстиції рекомендації щодо звільнення з посади на підставі порушення присяги.
Президентський законопроект пішов ще далі і додає до зазначених ще два види дисциплінарного стягнення: переведення до іншого, менш «престижного» суду та зниження кваліфікаційного класу судді. Що ж, безперечно, на ВККС та Вищу раду юстиції (яка, до речі, повністю оновить свій членський склад) чекає багато роботи. Крім того, за заявами представників Адміністрації президента, обидва ці органи планують в майбутньому об’єднати в один, до складу якого увійдуть визнані фахівці у сфері юриспруденції.
Поза сумнівом, судова реформа потребує також і внесення відповідних змін до Конституції України, саме тому президентом зареєстрований законопроект № 1776 про внесення змін до Основного закону, відповідно до якого передбачається надання згоди на затримання судді Вищою радою юстиції, а не Верховною Радою, як нині. Така згода не потрібна буде при затриманні судді при вчиненні або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я.
Вочевидь, що при подальшій роботі з цими законопроектами задля проведення судової реформи будуть взяті до уваги ідеї та принципи обох документів, оскільки обидва мають як недоліки, так і переваги. Також уже зараз законодавці стикаються з протестами та незадоволенням суддівського корпусу. Сподіватимемося, що надалі очищення судової влади та створення незалежної, чесної та справедливої судової системи здійснюватимуть люди відповідальні, чесні та незаангажовані, адже, якщо маніпулювати основними принципами реформування та залишати місце корупційній складовій, пропонована реформа перетвориться на викладені на папері наміри.
Звісно, при проведенні подібних реформ треба бути дуже обережним. Багато в чому сама судова система загнала себе в глухий кут, заживши слави не справедливого суду, а хабарників. Це свідчить про те, що якщо найближчим часом цього не змінити, то систему судочинства охопить повний хаос. Судді мають почуватися незалежними та захищеними, мати відповідне фінансування, можливості для професійного розвитку. Але водночас мають пам’ятати про ту міру відповідальності, яка лежить на їхніх плечах, а також про те, що за порушення основних принципів справедливого суду і вимог законодавства судді без будь-яких винятків відповідатимуть відповідно до закону.