Шановні колеги, продовжуємо коментувати судову реформу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У попередніх колонках ми обговорили три елементи незалежності, які прийнятий Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» не реалізував. По-перше, Закон не вирішив питання впливу на Вищу раду юстиції з боку політичного крила влади. По-друге, Закон не реалізував доктрину суддівського імунітету (скасування кримінальної відповідальності за завідомо неправосудне рішення). По-третє, Закон не підпорядкував судам виконавчу службу та службу охорони. Також ми відзначили істотні «пробіли» в механізмах боротьби із неправомірними фінансовими вигодами.
У цій колонці ми зупинимось на реформі судів, яка пропонується у проекті змін до Конституції.
Після аналізу проекту змін у розділі «Правосуддя» (далі – Проект), ми прийшли до аналогічного висновку. Тобто суддівська гілка влади не отримає суттєвих додаткових гарантій незалежності та нових повноважень. Певною мірою проблема незалежності суддів може навіть погіршитись.
Зокрема, Проект передбачає такі новели, що можуть стосуватися незалежності суддів:
1. Створення Вищої Ради Правосуддя (далі – ВРП).
Нагадаю, що ми вважаємо, що орган, який притягає суддів до відповідальності та звільняє їх, має бути абсолютно незалежним від парламенту, Президента та Кабміну.
Згідно з Проектом Конституції (далі – Проект),11 членів ВРП є суддями та суддями у відставці. Десять інших членів є представниками різних інституцій.
На наш погляд, збільшення квоти суддів – єдина істотна поступка на користь незалежності за весь період реформи. Втім, ми вважаємо необґрунтованим рішення залишитиу цьому органі представників інших інституцій, окрім адвокатури. Лише адвокатура є органом, незалежним від владита достатньо професійним для того, щоб оцінити поведінку судді. Тому лише адвокатура має бути «оком» суспільства у судовій владі.
Нажаль, у Проекті жодним чином не гарантується незалежність самої ВРП. Зокрема має бути норма, що члена ВРП не можна відкликати протягом його каденції. Також має бути норма, що усунення з посади члена ВРП може здійснюватися лише за рішенням самої ВРП.
2. Питання щодо суддівського імунітету.
Варто зазначити, що ми відстоюємо радикальну точку зору, що слова Конституції «судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону» означають повний імунітет за прийняте рішення, з погляду і цивільної, і кримінальної відповідальності. Тобто реальний імунітет має передбачати скасування ст. 375 КК України за завідомо неправосудне рішення.
Проект не додає до концепції імунітету нічого особливого. Навпаки, Проект вказує, що суддя може притягатися до кримінальної відповідальності за ухвалене ним рішення. Також у Проекті говориться про те, що суддю можна затримати під час вчинення злочину або безпосередньо після нього. На наш погляд, ця формула є доволі небезпечною, оскільки, фактично, суддю можна затримати негайно під час винесення рішення, яке «не подобається» владі.
3. Питання щодо виконання судових рішень та охорони судів.
На наш погляд, виконавча служба та служба охорони судів мають підпорядковуватись судам. Таким чином суди набудуть реальної влади та повноважень, які не будуть залежати від бажань чергового Міністра юстиції.
Проект, нажаль, також нічого суттєвого не додає у цій частині. Гарантія охорони взагалі не розглядається. А питання виконання рішень згадується лише фразою, що «суди контролюють виконання судових рішень».
4. Фінансування судів.
Ми вважаємо, що єдиною реальною гарантією фінансової незалежності суддів має бути теза, подібна до тієї, яка міститься в Конституції США, що розмір заробітної плати судді не може зменшуватись протягом його повноважень.
Проект пропонує лише «беззубу» фразу, що розмір винагороди судді встановлюється законом. Нажаль, ми пам’ятаємо, що закон про судоустрій змінюється за кожного нового Президента.
З іншого боку, Проект не зазначає, що законом можуть вводитись обмеження на отримання грошей з інших джерел (сімейних; від творчої, наукової діяльності). Адже абсолютизація права на отримання грошей від таких джерел може призвести до появи, наприклад, дуже дорогих фотоальбомів, авторами яких є корумповані судді (так, зокрема, зробив Янукович). Або члени родини корумпованого судді можуть продавати певні товари чи послуги за дуже великі гроші.
Таким чином, на наш погляд, більшість із запропонованих змін має несуттєвий характер. Вони не вирішують проблеми, які турбує суспільство. Наприклад, Проект вводить цілий абзац у найвищий закон країни про те, що законом може бути передбачено обов’язковий досудовий порядок врегулювання спору. Це ж стосується і тези про діяльність адміністративних судів, які і так вже діють протягом багатьох років. Ми впевнені, що ці та подібні питання не настільки турбують народ та бізнес, щоб втрачати час на введення їх до Конституції.
Будемо слідкувати за подальшим перебігом реформи. Далі буде…