Зміна влади в Україні, як правило, супроводжується великою кількістю обіцянок та критикою попередніх керівників. Такі обіцянки й критика нерідко призводять до втрати корисних минулих законодавчих ініціатив. Однак у випадку очікуваного багатьма передання функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національному банку України (НБУ) і Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), то 12.09.2019 р. все-таки був прийнятий, а 19.10.2019 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі — Закон про спліт).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вищевказаний закон запровадив новий підхід щодо регулювання та нагляду за діяльністю фінансових установ. Відтепер Національний банк України регулюватиме діяльність кредитних спілок, страхових компаній та страхових посередників, фінансових холдингових компаній. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснюватиме нагляд за суб'єктами системи недержавного пенсійного забезпечення, інвестиційними фірмами, компаніями з управління активами.
Закон про спліт відповідає принципам директив Європейського співтовариства (Capital Requirements Directive (2013/36/EU), Capital Requirements Regulation (575/2013), Solvency II Directive (2009/138/EC), Payment Services Directive (2015/2366EU), Directives on Institutions for Occupational Retirement Provision (IORPs), Collective Investment in Transferable Securities (UCITS), Alternative Investment Fund Managers (AIFMD)) та є продовженням тренду попередніх років стосовно створення і передачі функцій регулювання фінансових ринків до НБУ та НКЦПФР, формування білих книг щодо регулювання окремих сегментів ринку небанківських фінансових установ (НФУ).
У 2020‑2021 рр. очікується оцінка ринку діяльності та розробка нового регулювання для НФУ, прийняття нових регуляторних актів, які встановлюють ліцензійні вимоги, вимоги до капіталу, резервів, розкриття інформації, кваліфікаційні вимоги. Очікується, що відповідно до стратегії розвитку фінансового сектору, 2022–2025 рр. мають стати періодом інтенсивного розвитку ринку НФУ.
Зазначені заходи разом з невпинним зростанням обсягів безготівкових операцій, розширенням переліку фінансових операцій, які здійснюються дистанційно, вищим рівнем конкуренції як у банківському, так і в небанківському сегментах фінансового ринку, новим законодавством про захист прав споживачів фінансових послуг, поліпшенням фінансово-економічних показників (уповільненням інфляції, послабленням девальвації національної валюти, пожвавленням ділової активності, вищими показниками ВВП), підвищенням рейтингу України в Doing Business‑2020 мають сприяти забезпеченню підтримки кредитування реального сектору економіки, підвищенню ефективності та рівня розвитку інфраструктури ринків капіталу й організованих товарних ринків, зростанню обсягів операцій з цінними паперами місцевих юридичних осіб. Це забезпечить подальше зростання інтересу до українського фінансового ринку, проявом якого, зокрема, є нещодавно заявлений з боку Getin S. A. Holding на Варшавській фондовій біржі намір купівлі фондом прямих інвестицій 100% акцій українського АТ «Ідея Банк».
Водночас необхідно зауважити, що майбутній прогрес фінансової системи й надалі вимагає позитивних змін у напрямку наближення до кращих міжнародних стандартів, більш ефективного захисту прав кредиторів, забезпечення фінансування реального сектору економіки (передусім, малого та середнього бізнесу), що досі залишається фрагментованим і недостатньо ефективним, поступового впровадження комплексного плану дій щодо регулювання небанківських фінансових установ, другого рівня пенсійної реформи та соціального захисту населення.
Вказані дії в комплексі мають забезпечити досягнення запланованих показників проєкту Основних напрямків Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 р. Зокрема, роздержавлення банківського сектору, врегулювання питання проблемних активів, ефективна інфраструктура ринків капіталу, інтеграція функцій з нагляду за фінансовим ринком, імплементація директив Європейського співтовариства, розвиток дистанційних каналів надання банківських послуг і відкритого банкінгу, міжнародний обмін інформацією, BEPS, результативний і своєчасний захист прав споживачів, високі стандарти ринкової поведінки, розповсюдження нових напрямків (FinTech, SupTech & RegTech). Все це в комплексі є передумовою сталого економічного зростання держави, макрофінансової стабільності, підвищення надійності й технологічності фінансової системи, досягнення високих стандартів на фінансовому ринку України та підвищення до нього довіри.