Питання гендерної рівності ще довго буде болючим для жінок всього світу, оскільки наскільки б активно не обговорювалася проблема дискримінації та наскільки б не просувалися вперед прибічники рівних прав, - розрив все ще відчутний. В Україні ця проблема така ж гостра, як в усьому світі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що стосується конкретно юридичної галузі, тут ми маємо досить цікаву статистику. Нещодавній аналіз, здійснений ПРООН, показав: доля жінок-підприємців у категорії «Професійна, наукова та технічна діяльність» складає 40%, а жінок-керівників юридичних осіб - ще менше, всього 30%. Проте навіть цей відсоток є не зовсім точним, адже категорія стосується не лише юриспруденції, а й бухгалтерії та аудиту - напрямків, в яких переважно задіяні жінки. Іншими словами, попри досить рівномірний гендерний розподіл серед практикуючих юристів, на керівних посадах в юридичних фірмах жінки зустрічаються вдвічі рідше, ніж чоловіки.
Порівняємо з ситуацією в інших країнах, де раніше почали приділяти увагу проблемам гендерної рівності. За результатами дослідження Національної асоціації жінок-юристів, у 50 найбільших за доходами юридичних фірмах США жінки обіймають 37% керівних посад. Водночас у тих компаніях, де були створені додаткові можливості для працюючих матерів, представництво жінок на посадах «керуючий партнер» наближається до 50%! Вірю, що в Україні такі цифри скоро стануть можливими, але поки ми ще маємо надто багато обмежень.
Коли мова заходить про можливості, відкриті для жінок, та про розвиток жінок-керівників, я завжди згадую досвід Шеріл Сендберг - операційного директора Facebook, яку журнал Times включив до сотні найвпливовіших жінок у світі. Шеріл пропонує почати з простої думки: «Що я зробила, якщо б не боялася?». Якби не боялася стати недостатньо гарною матір’ю, якби не боялася заявити про себе, як про спеціаліста, якби не боялася суспільного осуду і стереотипів… Жінки недостатньо представлені на керівних посадах, але причина цього - не лише у чоловіках, що закривають шлях. Не менше обмежень ми створюємо собі самі, забороняючи, сумніваючись, відмовляючись від мрій через невпевненість. Вона додає: «Лише 17 країн сьогодні очолюють жінки. Сімнадцять! Ми не використовуємо в повній мірі можливості половини людства. Це означає, що коли справа доходить до прийняття рішень, що впливають на наш світ, жінок не пускають до цього столу переговорів».
Що робити жінкам-юристам? Продовжувати розвиватися, вчитися, реалізовувати амбітні плани, і головне - припинити програмувати себе, що встигнути все неможливо, і рано чи пізно доведеться обирати - сім’я ми кар’єра. Досить ставити собі підсвідомі блоки.
Я точно знаю: простір для зростання є у кожної. Сьогодні я обіймаю посаду партнера та директора з розвитку бізнесу у SDM Partners, власним прикладом доводячи: в Україні існують юридичні фірми, де жінка може досягати амбітних бізнес-цілей.