Нещодавно Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) знову видала серію роз’яснень щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ) доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредиту банком.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У Листах ДФС України від 18.10.2016 р. №10940/Ч/99-99-13-02-03-14, від 24.10.2016 р. №11129/К/99-99-13-02-03-14, від 21.10.2016 р. №11103/Ш/99-99-13-02-03-14, як і завжди, висловлена одна правова позиція – дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, що перевищує 689 грн у 2016 р., прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (до 3-х років) оподатковується ПДФО за ставкою 18%, а також військовим збором за ставкою 1,5%.
Крім того, ДФС України звернула увагу на те, що вищезазначені доходи та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці кредиту у валюті слід розглядати окремо.
На нашу думку, роз’яснення контролюючого органу щоразу дублюються і не містять інформаційного навантаження, а тому пропонуємо розглянути проблемні питання щодо прощення банком кредиту боржнику.
Наприклад, відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України), прощений кредит банком, сума якого перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), є додатковим благом.
Під поняттям «у розрахунку на рік» слід розуміти не вказівку на конкретну суму боргу (мінімальна заробітна плата у розрахунку на рік), яка не підлягає оподаткуванню, а те, що таке прощення відбувається не більше ніж 1 раз на рік.
Економічну сутність списання заборгованості та її оподаткування висвітлено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 р. у справі №815/963/15: «Визначення додатковим благом основної суми списаного боргу відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа отримує економічну вигоду у вигляді збереження активів шляхом припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом»
Також необхідно звернути увагу на прощення банком штрафних санкцій. Відповідно до пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України, такі кошти не є об’єктом оподаткування.
Цим же шляхом йде судова практика. Наприклад, в Ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду України у справі № 822/4487/14 від 14.01.2015 р. висловлено наступну правову позицію: «Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі… Прощена позивачу пеня не є його доходом та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань. Проте сума нарахованої пені не отримується боржником у грошовій формі, а банк вправі як стягувати, так і не стягувати цю суму».
Така ж правова позиція підтримана в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 р. у справі №822/2079/1.
ДФС України не було роз’яснено, на кого покладено обов’язок щодо сплати ПДФО та ВЗ до бюджету. Особливістю цього доходу є те, що порядок сплати податку закріплено пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Зі змісту вказаної норми Податкового кодексу України вбачається, що обов'язок платника податку сплатити ПДФО з отриманих доходів у вигляді анульованого (прощеного) кредитором боргу та обов'язок відобразити їх у річній податковій декларації виникає за сукупності таких умов:
- прощений борг повинен бути анульований кредитором до закінчення строку позовної давності (згідно зі ст.252 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-IV, цей строк становить 3 роки);
- кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання боргу;
- кредитор зобов'язаний суму анульованого боргу включити до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено).
В усіх інших випадках, утримання ПДФО та ВЗ (відображення у 1-ДФ за ознакою доходу «126» і сплата податкового зобов’язання) покладено на податкового агента.
Щодо прощення валютних кредитів, то сума, прощена кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, відповідно до п. 8 підрозд. 1 Перехідних положень ПК України, не вважається додатковим благом платника податку та не оподатковується ПДФО та ВЗ.
Також варто звернути увагу на той факт, що контроль правильності проведення банківських операцій в частині анулювання кредитором основної суми боргу (процентів) та складання відповідних документів належить до компетенції Національного банку України, а не ДФС України.